#SolidarityWords: Голоси українських бранців Кремля

905
Роздрукувати
Родіна Ірина
Родіна Ірина
Комунікаційна менеджерка
#SolidarityWords: Голоси українських бранців Кремля

Український ПЕН та Центр прав людини ZMINA спільно з відомими українськими письменниками та журналістами розпочали програму авторів-амбасадорів на підтримку українських в’язнів Кремля #SolidarityWords. У її межах тринадцять письменників та журналістів, авторів Українського ПЕН, стали публічними амбасадорами тринадцяти політв’язнів-журналістів.

Вікторія Амеліна Осман Аріфмеметов

image

Осман Аріфмеметов – один із найперших громадянських журналістів в окупованому Криму. Він фіксував на фото і відео перші обшуки в будинках кримських татар, провів десятки прямих ефірів і завжди був у центрі подій. 27 березня 2019 року окупанти увірвалися й до будинку Османа. Його заарештували за сфабрикованим звинуваченням за статтею 205.5 КК РФ – "Організація діяльності терористичної організації та участь у діяльності такої організації". Осману Аріфмеметову загрожує до 20 років за ґратами. Його історію Україні і світу розповідатиме письменниця Вікторія Амеліна.

Мирослава Барчук Олексій Бессарабов

image

Олексій Бессарабов – український журналіст, засуджений у так званій "справі українських диверсантів" у Криму. Силовики ФСБ затримали його 9 листопада 2016 року в Сімферополі. Протягом кількох днів місце перебування Бессарабова не було відоме. У перші дні після затримання він був підданий тортурам; зокрема, його катували електричним струмом. Олексія Бессарабова звинуватили в "підготовці диверсій у Криму на замовлення української розвідки". Його засудили до чотирнадцяти років в'язниці і штрафу в розмірі 350 тисяч рублів. Після відхилення скарги захисту у жовтні 2019 року, Верховний суд Росії затвердив вирок. Амбасадоркою Олексія Бесарабова стала журналістка й телеведуча Мирослава Барчук:

"Незважаючи на психологічний тиск і тортури, Олексій не визнав провини. Він перебуває за ґратами вже п'ять років у російській колонії суворого режиму. Єдина наша можливість допомогти Олексієві й іншим політичним в’язням – розголос, привернення уваги".

Ольга Герасим'юк Тимур Ібрагімов

image

Тимур Ібрагімов став громадянським журналістом після незаконної анексії Криму 2014 року. Він не зміг залишитися осторонь переслідувань кримських татар і висвітлював репресії проти корінного народу аж до арешту. Обшук вдома у Тимура відбувся 11 жовтня 2017 року. Він і досі перебуває у слідчому ізоляторі в Сімферополі. За сфабрикованими звинуваченнями в тероризмі та підготовці до насильницького захоплення влади Тимурові загрожує до тридцяти років позбавлення волі. Його амбасадоркою стала журналістка і громадська діячка Ольга Герасим'юк:

"Журналіста Тимура Ібрагімова можуть ув’язнити на 20 років російської каторги. Як терориста… Зараз триває суд. Четверо дітей і Діляра, його дружина, не тямлять себе від страху після тої ночі, коли ФСБ ввірвалося до них і випатрувало їхній дім кажуть "у жорсткій формі", і в цих словах замкнений той сивий жах, що трусить їх уже п'ятий рік, як їхнього тата кудись потягли. Вони вже виросли на 5 років без нього…"

Лариса Денисенко Ремзі Бекіров

image

Ремзі Бекіров – громадянський журналіст і активіст "Кримської солідарності". Завдяки йому ми знаємо про деталі затримання окупантами ветеранки кримськотатарського національного руху Веджіє Кашки, справи "Хізб ут-Тахрір", переслідування архієпископа Климента. Після звільнення Криму Ремзі сподівався продовжити журналістську діяльність. Однак 28 березня 2019 року його заарештували і звинуватили за статтею 205.5 КК РФ. Ремзі Бекірову загрожує 15-20 років за ґратами або довічне ув'язнення. Його історію розповідатиме письменниця, адвокатка і журналістка Лариса Денисенко:

"Ремзі Бекірову 36 років. В нормальному житті і колі адекватного світу він громадянський журналіст, кримський татарин, тато трьох дітей, чоловік і вірний друг. Цю його сутність не знищити у світі, де його намагаються пошити в терористи, у злочинці. В Ремзі багато друзів, він веде щоденники, підтримує своїх і не здається... Сподіваюся, буду підтримкою Ремзі, його ближчого кола і підсилювачкою його голосу серед тих, хто його погано знає чи зовсім не знає, в Україні і поза її межами. Не лише Ремзі намагаються узлочинити. За ґратами багато наших. Зараз дехто, як і Ремзі, проходить випробування рососуддям. Тепер людей, що не полишать їх, побільшало".

Ірена Карпа Марлен (Сулейман) Асанов

image

Амбасадоркою Марлена (Сулеймана) Асанова, громадянського журналіста "Кримської солідарності", стала письменниця й журналістка Ірена Карпа:

"Марлен – філолог, викладач турецької й кримськотатарської мов та літератури, отримав нагороду "Вчитель Року" у 2002-му. Марлен із дружиною Айше мають чотирьох дітей. Культурний активіст і ентузіаст, Марлен займається розвитком зеленого туризму, засновує кримськотатарський етнографічний центр у Бахчисараї. З 2014-го родина Марлена допомагає політв'язням. Марлен (Сулейман) Асанов звинувачується за ч. 1 ст. 205.5 ("Организация деятельности террористической организации" – пожиттєве позбавлення волі), ч. 1 ст. 30 и ст. 278 КК РФ ("Приготовление к насильственному захвату власти" – 10 років позбавлення волі). Під арештом з 11 жовтня 2017 року".

Андрій Курков Наріман Джелял

image

Заступник голови Меджлісу кримськотатарського народу, активіст, у минулому – журналіст Наріман Джелял був затриманий 3 вересня 2021 року. Це сталося через кілька днів після його повернення з саміту Кримської платформи. Окупанти звинувачують його в "диверсії" на газогоні поблизу Перевального, а також у незаконному зберіганні й транспортуванні вибухових пристроїв. Наріману загрожує до 20 років позбавлення волі в російській тюрмі. Його амбасадором став президент Українського ПЕН, письменник і журналіст Андрій Курков:

"У кожного народу є люди, які уособлюють собою його совість. Для мене саме такими є українські кримськотатарські громадянські журналісти, ув'язнені за сфабрикованими справами, але насправді тільки тому, що не змирилися з анексією своєї батьківщини, не змирилися з порушеннями прав людини в анексованому Криму. Стати голосом людини, у якої хочуть відібрати право голосу через те, що вона говорить правду, – це честь для будь-якого письменника чи журналіста, для будь-якої публічної і непублічної особи".

Юрій Макаров Рустем Шейхалієв

image

Рустем Шейхалієв, активіст і громадянський журналіст, народився в Узбекистані і повернувся до Криму в чотирнадцятирічному віці. Почав займатися підприємництвом, створив родину. Із 2014 року активно виступав на захист переслідуваних окупантами кримських татар, фіксував репресії на фото й відео, допомагав родинам політв'язнів. 2019 року в будинок Рустема прийшли з обшуком. Його заарештували за сфабрикованим звинуваченням в участі в "терористичній організації". Шейхалієву загрожує до 20 років позбавлення волі. Його амбасадором став журналіст, телеведучий і письменник Юрій Макаров:

"Я вважаю цю місію надзвичайно важливою: Україна, тобто ми всі, перед киримли завинила. Коли вони поверталися із заслання, ми були зайняті кожен своїми проблемами. Місцева влада й "нові" кримчани страшенно боялися кримських татар, мовляв, вони зараз заберуть назад те, що в них конфіскували ( = пограбували) пів століття тому, а ще розведуть у нас радикальний іслам... А вони просто селилися, намагаючись отримати бодай порожню ділянку поруч із будинками, де народилися самі, їхні батьки й діди-прадіди, замість вимагати реституції. Україна як держава залишила це питання на відкуп місцевим, з дозволу сказати, елітам, ціну яким ми остаточно з'ясували 2014-го. Тепер усе змінилося, й борг перед нашими співвітчизниками й братами усвідомлюють дедалі більше українців звідусіль".

Мирослав Маринович Сервер Мустафаєв

image

Почесний президент Українського ПЕН, дисидент і в'язень сумління 1977-1987 рр. Мирослав Маринович назвав громадянського журналіста Сервера Мустафаєва своїм "прийомним сином". Свою амбасадорську роль у програмі Мирослав Маринович порівнює з підтримкою, яку в радянські часи він сам отримав від групи Міжнародної Амністії в місті Авіньйон:

"Йому (Серверу Мустафаєву. – Ред.) зараз 35 років, три з яких він уже провів у російському ув’язненні. Вдома залишилася молода дружина Майє з чотирма дітьми. Його "злочин" нагадує мені щось до болю знайоме: як координатор "Кримської солідарності" він публічно виступав на захист жертв політично мотивованих переслідувань, висвітлював під час різних міжнародних та національних заходів порушення прав людини в Криму. У перекладі мовою сучасного російського кривосуддя це звучить так: ч. 2 ст. 205.5 КК РФ ("участь у діяльності терористичної організації"), ч. 1 ст. 30 та ст. 278 КК РФ ("підготовка до насильницького захоплення влади"). Відразу яскраво уявляєш собі фантастичну картину, як Сервер Мустафаєв із кількома друзями готуються силою захопити владу в "мирному і беззахисному" Кремлі… Втім схоже, що російські судді уявили собі це навіть краще за мене, бо 6 вересня 2020 року відміряли Серверу чотирнадцять років позбавлення волі в колонії суворого режиму. З тих пір справу розглядають в апеляційному суді", – зазначив Маринович у колонці, написаній у межах програми.

Віталій Портников Владислав Єсипенко

image

Український журналіст Владислав Єсипенко працював в окупованому Криму як позаштатний кореспондент Української служби "Радіо Свобода". 10 березня 2021 року Єсипенка затримали за звинуваченням у зборі інформації "в інтересах спецслужб України", а також зберіганні в автомобілі "саморобного вибухового пристрою". Зізнання вибивали тортурами. Владиславові Єсипенку загрожує до вісімнадцяти років в’язниці. Його історію розповідатиме журналіст, публіцист і письменник Віталій Портников.

"Коли людину судять за свідомо хибним обвинуваченням і навіть не намагаються це звинувачення довести, то зрозуміло, що судять не заради того, щоб встановити справедливість, а заради того, щоб отримати ще одного заручника. Заради того, мабуть, щоб судовий процес працював на пропагандистську картину "обложеної фортеці", проти якої будують підступи всі спецслужби відразу", – написав Портников у колонці для "Крим.Реалії".

Мар'яна Савка – Руслан Сулейманов

image

Руслан Сулейманов – громадянський журналіст "Кримської солідарності", був затриманий окупаційною владою Криму 27 березня 2019 року, з того часу перебуває під вартою. Звинувачений в організації діяльності забороненої в Росії та законної Україні й більшості країн Заходу релігійній партії "Хізб ут-Тахрір". Йому загрожує довічне ув’язнення. Історію Руслана Сулейманова розповідатиме на публічних майданчиках письменниця, видавчиня Мар'яна Савка:

"Я вирішувала повільно, бо розумію, яка це відповідальність. Але я не можу бути осторонь, мені дуже важливо, щоб кримські татари відчували себе разом з нами одним народом. А це означає, що ми не маємо права їх кидати. Бо Крим – це вкрадена частина України. Головне завдання амбасадорів – не давати суспільству, українському та іноземному, забути про в’язнів путінської системи".

Ірина Славінська – Амет Сулейманов

image

Поки дозволяло здоров'я, Амет Сулейманов вів стріми для "Кримської солідарності" в Бахчисараї. 2017 року відзняв на телефон дії окупантів під час обшуку в будинку Сейрана Салієва. Останнім часом відвідував судові засідання як слухач. Обшук вдома в Амета відбувся 11 березня 2019 року. Його звинувачують за ч. 2 статті 205.5 КК РФ. Аметові загрожує до 20 років за ґратами. Через хворе серце, зараз він під домашнім арештом. Історію Сулейманова розповідатиме журналістка Ірина Славінська:

"Окупанти шляхом терору створюють таку ситуацію, в якій мирному населенню має бути страшно бачити правду та розповідати правду. Амет Сулейманов як громадянський журналіст зі смартфоном в руках був страшним для окупаційного режиму. Внаслідок сфабрикованої справи його волю обмежено. І наша робота на свободірозповідати вголос кожну з таких історій".

Остап Сливинський – Асан Ахтемов

image

Амбасадором Асана Ахтемова, громадянського журналіста ініціативи "Нефес" і в минулому – кореспондента газети "Авдет", став поет, перекладач, віцепрезидент Українського ПЕН Остап Сливинський:

"Асан Ахтем (Ахтемов) – кримський татарин, громадянський журналіст ініціативи "Нефес", до якого вночі 3 вересня цього року ввірвалися додому співробітники ФСБ і заарештували, звинувачуючи у якомусь зґвалтуванні. Після затримання катували струмом, погрожували убити його, зґвалтувати дружину. Під тиском він визнав свою "провину". Асану інкримінують причетність до підриву газогону у Перевальному. Адвоката до нього допустили лише через десять днів після ув'язнення. Асана мучать головні болі, вночі він задихається. Імовірно, в нього пошкоджене ребро. Асанові Ахтемову загрожує від десяти до двадцяти років ув'язнення. На волі у нього лишилися дружина Репіка та двоє дітей. Дуже важливо постійно говорити з усіх можливих трибун про наших співгромадян з Криму, в'язнів сумління, які в ці хвилини поневіряються за ґратами російських в'язниць".

Ірина Цілик – Сейран Салієв

image

Громадянський журналіст Сейран Салієв уже понад чотири роки перебуває за ґратами. Російські окупанти відмовили йому в праві на справедливий суд та ув’язнили на шістнадцять років у колонії суворого режиму за сфабрикованим звинуваченням у тероризмі. Амбасадоркою Сейрана Салієва стала письменниця й кінорежисерка Ірина Цілик:

"Готуючись до акції на підтримку в'язнів Кремля кілька тижнів тому, я уважніше пірнула у вивчення справи громадянського журналіста "Кримської солідарності" Сейрана Салієва і зловила себе на тому, що його історія, справи його родини зачепили мене за живе. Це страшно, коли за цифрами (стільки-то ув'язнених, стільки-то засуджених...) вже не видно конкретних людей. Але в кожного з них є мами, дружини чи чоловіки, діти, є їхні буденні життя, які назавжди змінили поворотні пункти у вигляді арешту та ув'язнення. Думаю, інформаційна підтримка – це також один зі способів бути хоч чимось корисними в такі часи випробувань для цих людей та їхніх близьких".

***

Програма #SolidarityWords покликана привернути увагу до справ українських заручників Кремля та сприяти міжнародному тиску на Росію для їхнього звільнення. Також їх підтримують учасники міжнародної програми менторства для політв’язнів Міністерства закордонних справ, кампанії Prisoners Voice Центру громадянських свобод та міжнародної програми "Аталик" ("Хрещений батько") Кримськотатарського ресурсного центру.

127 українських громадян нині перебувають у в’язницях чи під домашнім арештом у Росії та тимчасово окупованому Криму з політичних мотивів, з них – 89 кримські татари. Також щонайменше 300 українців є полоненими в ОРДЛО.

Матеріал підготувала Ірина Родіна

24 грудня 2021
905
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: