Люди слова. Календар визначних дат 2022 року

Комеморативні практики є важливим засобом формування ціннісних орієнтацій та спільних ідентичностей. Український ПЕН, як частина водночас української спільноти та світового культурного і правозахисного співтовариства, покликаний культивувати елементи доброї пам’яті про видатних особистостей, а разом з тим нагадувати про трагічні долі людей слова, наших посестр і побратимів. Пропонуємо зведений календар меморіальних подій 2022 року, заснований на "Постанові Верховної Ради України Про відзначення пам’ятних дат і ювілеїв у 2022-2023 роках".

Проте до цього документа також додані низка важливих дат, які ведуть свій відлік від трагічного 1942 року, коли під час II Світової війни культурна спільнота зазнала жахливих ударів і непоправних втрат, пов’язаних із расистською, передусім геноцидальною щодо євреїв, політикою Німецького Райху та жахливою нищівною політикою, яка включала геноцид українців, киримли, народів Кавказу тощо, сталінської тоталітарної імперії СРСР.

На 2022 рік припадають:

50-ті роковини від початку "великого погрому" – операції КДБ "Блок" проти українських дисидентів (12.01.1972), жертвами якої стали бл. 90 українських інакодумців і правозахисників, у т.ч. Василь Стус, Іван Світличний, Ірина та Ігор Калинці, Іван Дзюба, Іван Гель, В’ячеслав Чорновіл, Михайлина Коцюбинська, Леонід Плющ, Василь Рубан та інші.

75-ті роковини Голодомору 1947 року – акції геноциду населення України, жертами якої стали бл. 1 млн. осіб (зима – весна 1947 р.).

75-ті роковини проведення польською комуністичною владою операції "Вісла" – примусових депортацій українців (громадян Польщі, які не забажали переселитися в окуповану сталінцями Україну) з населених українцями земель Лемківщини, Надсяння, Холмщини та Підляшшя на понімецькі землі на заході Польщі (28.04.–12.08.1947, День пам’яті – 28.04.2021); жертвами цієї геноцидальної операції стали бл. 140 тис. осіб; бл. 4 тисяч представників української інтелігенції були без суду та слідства ув’язнені в філії концтабору Аушвіц у місцевості Явожно, бл. 200 із них були закатовані адміністрацією.

75-ті роковини від початку проведення радянськими карально-репресивними органами операції "Захід" – масової депортації населення Західної України до віддалених районів Сибіру і Казахстану, дзеркальна до "Вісли" операція на іншому березі Сяну; задля позбавлення підпільників і партизанів УПА соціальної бази упродовж одного дня були депортовані 78 тис. осіб (21.10.1947).

85-ті роковини масового розстрілу українскої інтелігенції на Соловках; на відзначення 20-ї річниці жовтневого більшовицького перевороту були без суду і слідства розстріляні в Сандармоху (Карелія) понад 1100 в’язнів-українців, ув’язнених на Соловках; жертвами геноциду стали, зокрема, Лесь Курбас, Микола Куліш, Микола Зеров, Марко Вороний, Валер’ян Підмогильний, Мирослав Ірчан, Антін, Володимира, Остап і Богдан Крушельницькі, Григорій Епік, Гео Шкурупій, Сергій Грушевський, Степан Рудницький та багато інших (27.10–4.11.1937).

***

У 2022 році ми відзначаємо:

СІЧЕНЬ

12 січня – 190 років із дня народження Єлизавети Милорадович (1832-1890), громадської діячки, меценатки;

13 січня – 180 років із дня народження Василя Мови (Лиманського) (1842-1891), поета, драматурга, перекладача;

14 січня – 140 років із дня народження Івана Огієнка (митрополита Іларіона) (1882-1972), церковного, громадського та політичного діяча, мовознавця, педагога, перекладача Біблії українською мовою;

18 січня – 140 років із дня народження Олександри Екстер (1882-1949), художниці, сценографки, педагогині;

27 січня – 180 років із дня народження Архипа Куїнджі (1842-1910), художника-пейзажиста, педагога.

ЛЮТИЙ

1 лютого – 120 років із дня народження Оксани Лятуринської (1902-1970), поетеси, художниці, громадської діячки;

2 лютого – 210 років із дня народження Євгена Гребінки (1812-1848), письменника, педагога, видавця, громадського діяча;

8 лютого – 200 років із дня народження Опанаса Марковича (Маркевича) (1822-1867), фольклориста, етнографа, громадського діяча, члена Кирило-Мефодіївського товариства;

18 лютого – 70 років із дня народження Джеймса-Ернеста Мейса (1952-2004), історика, політолога, громадського діяча, дослідника Голодомору 1932-1933 років в Україні;

19 лютого – 170 років із дня народження Катерини Скаржинської (1852-1932), меценатки, фундаторки першого загальнодоступного приватного краєзнавчого музею Лівобережної України, громадської діячки.

БЕРЕЗЕНЬ

3 березня – 110 років із дня народження Льва Ребета (1912-1957), політичного діяча, публіциста;

7 березня – 90 років із дня народження Володимира Дахна (1932-2006), художника та режисера анімаційних фільмів;

21 березня – 160 років із дня народження Миколи Пимоненка (1862-1912), художника, педагога;

22 березня – 180 років із дня народження Миколи Лисенка (1842-1912), композитора, педагога, хорового диригента, етнографа, громадського діяча;

28 березня – 110 років із дня народження Олекси Гірника (1912-1978), правозахисника, політв’язня радянського режиму, Героя України.

КВІТЕНЬ

2 квітня – 90 років із дня народження Миколи Кучера (1932-1999), письменника, політв’язня радянського режиму;

8 квітня – 140 років із дня народження Дмитра Дорошенка (1882-1951), державного, громадського та політичного діяча, історика, педагога;

10 квітня – 80 років із дня народження Шакіра Селіма (1942-2008), кримськотатарського поета, перекладача, публіциста;

17 квітня – 150 років із дня народження Павла Ріттера (1872-1939), літературознавця, мовознавця-санскритолога, перекладача, одного з перших українських індологів;

17 квітня – 140 років із дня народження В’ячеслава Липинського (1882-1931), історика, соціолога, державного та політичного діяча, публіциста, теоретика українського консерватизму, основоположника державницького напряму історіографії та політології, учасника боротьби за незалежність України у XX столітті.

ТРАВЕНЬ

17 травня – 100 років із дня народження Анатолія Дімарова (справжнє прізвище – Гарасюта) (1922-2014), письменника, громадського діяча;

20 травня – 100 років із дня народження Івана Чендея (1922-2005), письменника, кіносценариста, громадського діяча;

20 травня – 80 років із дня народження Петра Скунця (1942-2007), поета, фольклориста, краєзнавця, громадського діяча;

24 травня – 110 років із дня народження Михайла Стельмаха (1912-1983), письменника, фольклориста, педагога, громадського діяча;

30 травня – 150 років із дня народження Костянтини Малицької (1872-1947), письменниці, педагогині, перекладачки.

ЧЕРВЕНЬ

8 червня – 140 років із дня народження Микити Шаповала (1882-1932), громадського та політичного діяча, соціолога, публіциста;

17 червня – 140 років із дня народження Ігоря Стравінського (1882-1971), композитора, диригента;

18 червня – 130 років із дня народження Юрія Меженка (1892-1969), бібліографа, книгознавця, бібліотекознавця, літературного і театрального критика;

13 червня – 210 років із часу народження Ізмаїла Срезневського (1812-1880), філолога, педагога, письменника, етнографа;

15 червня – 120 років із дня народження Наталі Лівицької-Холодної (1902-2005), письменниці, поетки, перекладачки.

ЛИПЕНЬ

12 липня – 130 років із дня народження Бруно Шульца (1892-1942), письменника, художника;

12 липня – 110 років із дня народження Шаміля Алядіна (1912-1996), кримськотатарського письменника, поета, громадського діяча;

15 липня – 130 років із дня народження Мілени Рудницької (Лисяк-Рудницької) (1892-1976), громадської та політичної діячки, журналістки, письменниці, педагогині, голови центральної управи Союзу Українок;

21 липня – 140 років із дня народження Давида Бурлюка (1882-1967), художника-футуриста, поета, літературного і художнього критика, видавця.

СЕРПЕНЬ

9 серпня – 170 років із дня народження Варвари Ханенко (1852-1922), меценатки, колекціонерки творів мистецтва, музейної діячки;

14 серпня – 60 років із часу народження Олеся Ульяненка (справжні ім’я та прізвище – Олександр Ульянов) (1962-2010), письменника, громадського діяча;

16 серпня – 170 років із дня народження Миколи Дашкевича (1852-1908), літературознавця, історика, фольклориста;

27 серпня – 120 років із дня народження Юрія Яновського (1902-1954), письменника, журналіста, кіносценариста;

30 серпня – 100 років із дня народження Павла Глазового (1922-2004), поета, гумориста, сатирика.

ВЕРЕСЕНЬ

2 вересня – 180 років із дня народження Климентія Ганкевича (1842-1924), мовознавця, педагога, дослідника наголосів і народної етимології в українській мові;

3 вересня – 130 років із дня народження Миколи Ковалевського (1892-1957), державного та політичного діяча, кооператора, публіциста;

20 вересня – 130 років із дня народження Михайла Новицького (1892-1964), шевченкознавця, редактора та видавця творів Тараса Шевченка;

23 вересня – 150 років із дня народження Соломії Крушельницької (1872-1952), оперної співачки, громадської діячки, педагогині;

25 вересня – 90 років із дня народження Анатолія Солов’яненка (1932-1999), оперного співака, громадського діяча, Героя України.

ЖОВТЕНЬ

11 жовтня – 80 років із дня народження Володимира Яворівського (1942-2021), письменника, журналіста, громадського та політичного діяча;

15 жовтня – 140 років із дня народження Павла Крата (1882-1952), політичного, релігійного та громадського діяча, поета, прозаїка, перекладача, журналіста;

21 жовтня – 350 років із дня народження Пилипа Орлика (1672-1742), політичного, державного та військового діяча, гетьмана України, упорядника "Конституції Пилипа Орлика";

25 жовтня – 110 років із дня народження Галини В’юн (1912-1972), громадської діячки, письменниці;

30 жовтня – 140 років із дня народження Михайла Бойчука (1882-1937), художника-монументаліста, графіка.

ЛИСТОПАД

4 листопада – 150 років із дня народження Богдана Лепкого (1872-1941), письменника, перекладача, літературознавця, художника, педагога, громадського діяча;

14 листопада – 110 років із дня народження Андрія Малишка (1912-1970), поета, перекладача, літературного критика;

21 листопада – 120 років із дня народження Василя Івчука (1902-1938), педагога, рятівника людей від Голодомору 1932-1933 років в Україні, Героя України, репресованого;

25 листопада – 160 років із дня народження Петра Стебницького (1862-1923), державного, громадського та політичного діяча, вченого, письменника, публіциста;

26 листопада – 140 років із дня народження Пилипа Капельгородського (1882-1938), письменника, репресованого.

ГРУДЕНЬ

3 грудня – 300 років із дня народження Григорія Сковороди (1722-1794), філософа, просвітителя-гуманіста, поета, педагога;

5 грудня – 140 років із дня народження Володимира Вайсблата (1882-1945), видавця, шевченкознавця, мистецтвознавця, перекладача;

7 грудня – 130 років із дня народження Олени Степанів (1892-1963), військової та громадської діячки, географині, історикині, репресованої, учасниці боротьби за незалежність України у XX столітті;

18 грудня – 130 років із дня народження Миколи Куліша (1892-1937), драматурга, громадського діяча, публіциста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого;

31 грудня – 130 років із дня народження Михайла (Михайля) Семенка (1892-1937), поета-футуриста, журналіста, представника "Розстріляного Відродження", репресованого.

1942 РОКУ ВІДІЙШЛИ:

Кримський Агатангел – нар. 1872 у Володимирі-Волинському, геніальний орієнталіст, один із творців АН України, письменник і поет, учасник процесу творення УАПЦ, засланий до Казахстану, помер від голоду 25 січня 1942 в Кустанаї.

Чемеринський Орест – нар. 1910 у Золочеві, український націоналістичний публіцист, керівник Націоналістичної пресової служби в Берліні (1935–1940), співредактор "Українського Слова" в Києві в 1941, заарештований гестапо 7 січня 1942, розстріляний у січні 1942 разом з дружиною Дарією Гузар у Бабиному яру.

Хармс Данило (літературний псевдонім Данила Ювачова) – нар. 1905 в Санкт-Петербурзі, футурист; від 1928 один із засновників авангардної поетичної та художньої групи "Об'єднання реального мистецтва". У грудні 1931 заарештований, засуджений до трьох років виправних таборів за "антирадянську діяльність", замінених висилкою до Курська; після повернення видав бл. 20 дитячих книг, пише короткі історії, театральні сценки та вірші для дорослих, які за життя не публікувалися; у серпні 1941 знову заарештований за "поразницькі висловлювання", щоб уникнути розстрілу, симулював божевілля, помер 2 лютого 1942 під час блокади Ленінграда від голоду у відділенні психіатрії тюремної лікарні.

Теліга Олена – нар. 1906 в Ільїнському в Росії, видатна українська поетеса і публіцистка, голова Спілки українських письменників у Києві в 1941, у лютому 1942 заарештована з групою членів Спілки, зокрема, з чоловіком Михайлом Телігою. Подружжя радше за все розстріляли в Бабиному яру 21 лютого 1942.

Старосольський Володимир – нар. 1878 в Ярославі; український громадсько-політичний діяч, соціал-демократ, голова Української соціал-демократичної партії у 1937–1939, в. о. міністра закордонних справ УНР у 1919–1920, соціолог, правник, адвокат, професор, дійсний член НТШ, автор фундаментальної праці "Теорія нації"; засуджений 1940 у Києві до 8 років ув'язнення, до січня 1941 перебував у Лук'янівській в'язниці, згодом переправлений "етапом" до концтабору в Сибір, помер 25 лютого 1942 у концтаборі в Маріїнську (Росія).

Кобилянська Ольга – нар. 1863 у Ґура-Гумора, велика українська письменниця, померла 21 березня 1942 в Чернівцях.

Ортвін Остап (літературний псевдонім Оскара Каценеленбоґена) – нар. 1876 у Тлумачі; польський літературний критик, літературознавець, театрознавець, журналіст, голова відділення Спілки польських письменників у Львові; діяльність якої провадив і після совєтської окупації 1939; навесні 1942 розстріляний гітлерівцями під час ліквідації гетто у Львові.

Ґурська Галина – нар. 1898 у Варшаві, видатна письменниця, громадська діячка, правозахисниця, розстріляна у Львові 4 червня 1942.

Купала Янка (Луцевич Іван) – нар. 1882, класик білоруської літератури, поет, видатний діяч білоруського Відродження початку, член Національної академії наук України і Академії наук Білоруської РСР; 28 червня 1942 трагічно загинув, коли впав зі сходів у готелі "Москва", низка дослідників вважають, що його вбили чекісти, або це було самогубство.

Вейнґардт Йоахим – нар. 1895 у Дрогобичі, у 1923 навчався в Берліні в Архипенка, від 1925 мешкав у Парижі, маляр, аквареліст, графік, депортований 17 липня 1942 року в Аушвіц, де загинув.

Рімер Олександр – нар. 1899 у Львові, маляр, графік, сюрреаліст, член групи "Артес", загинув після 19 липня 1942 в Аушвіці.

Корчак Януш – нар. 1878 або 1879 у Варшаві, лікар, педагог, автор казкових романів, реалістичних повістей для дітей, педагогічних трактатів, зокрема, "Як любити дітей", написаного в Києві; убитий у таборі смерті Треблінка 6 серпня 1942 разом зі своїми вихованцями-сиротами.

Алерганд Маврицій – нар. 1868 в Ряшеві, професор юридичного факультету Львівського університету, автор численних підручників; після приходу нацистів відмовився очолити юденрат і перебрався до гетто; 10 серпня 1942 депортований із дружиною до Янівського табору, де незабаром розстріляний.

Корнблют Альберт – нар. 13 березня 1876 у Більшівцях на Станіславівщині, львівський архітектор і будівельник, творець низки синагог, зокрема, "Цорі Гілод", будинків на вул. ак. Павлова, промислових споруд на Хімічній, Шевченка і Жовківській, загинув 13 серпня 1942 у таборі смерті Белжець.

Немировськи Ірен – нар. 1903 в Києві, видатна французька письменниця; виросла в Києві та Петербурзі, після революції мусила тікати до Фінляндії, відтак – до Швеції та Франції; у 1939 перейшла разом із чоловіком і доньками з юдаїзму в католицтво; 17 липня 1942 французи забрали Ірен Немировськи в транзитний фільтраційний табір, а через тиждень передали гітлерівцям у Аушвіц, котрі 17 серпня 1942 стратили її в газовій камері табору смерті в Біркенау.

Авербах Герман – нар. 1901 в Тернополі, професор математики Львівського університету, наклав на себе руки у серпні 1942 у Львові або загинув у Белжеці.

Авін Юзеф – нар. 1883, видатний архітектор і будівничий, автор десятків будинків у стилі ар-деко у Львові, графік, рисувальник, аквареліст, загинув у серпні (в Львівському гетто) або вересні (в Янівському концтаборі) 1942.

Бек Адольф проф. – нар. у 1863 у Кракові, творець львівської школи фізіології, ректор Львівського університету, винахідник електроенцефалографа, наклав на себе руки в серпні 1942 перед відправкою до концтабору.

Фоґель Дебора (Двойра) – нар. 1900 у Бурштині; видатна єврейська письменниця, мистецвознавиця та літературна критичка, котра писала їдишем і польською мовою, а також (меншою мірою) івритом; загинула у львівському гетто в серпні 1942 разом з матір'ю, чоловіком (архітектором Шулімом Баренблютом) і сином Ашером під час масового знищення євреїв.

Штайн Едіт свята (свята Тереза Венедикта Хреста) – нар. 1891 в Бреслау (Вроцлав), католицька свята, одна з покровительок Європи, мучениця, філософиня; виросла в юдейській родині, докторську дисертацію "Про проблему емпатії" захистила під керівництвом Єдмунда Гуссерля, два роки перебувала на фронті, де служила сестрою милосердя; 1922 конвертувалася в католицтво, викладала в домініканській школі, вивчала філософію св. Томи Аквінського; 1933 стала черницею-кармеліткою, 1938 сестру Терезу перевели до Нідерландів, у монастир Ехта; у відповідь на осуд конференцією єпископів Голандії расизму нацистів 26 липня 1942 райхскомісар Артур Зейс-Інкварт наказав арештувати хрещених євреїв, у серпні 1942 сестру Терезу відправили в Аушвіц, де вона загинула в газовій камері.

Равлик Іван (псевдо в ОУН "Марчак") – нар. 1909 на Любачівщині, відмовився брати участь в арештах польських і єврейських інтелектуалів, арештований у грудні 1941, ув’язнений на Лонцького, помер від тортур 1 або 25 вересня 1942.

Самуїл Лібеверт – нар. 1906 у Дрогобичі, навчався в малярства в Німеччині, творив у Франції; 7 вересня 1942 заарештований гестапо, загинув у концтаборі Ле-Мілль неподалік Марселю.

Оренштайн Яків – нар. 1875 в Коломиї, один із найвідоміших книговидавців України першої половини ХХ ст.; від 1903 до 1919 "Галицька накладня Якова Оренштайна" у Коломиї та Відні надрукувала понад 350 ошатних, невеликого формату, дешевих і доступних для простолюду українських книжок, залучивши до співпраці найвідоміших українських письменників і вчених; після поразки революції мешкав у Берліні та Варшаві; загинув під час каральної акції у варшавському гетто 12 вересня 1942.

Ган Отто – нар. 1903 у Станіславі, маляр, графік, плакатист, член групи "Артес", помер після втечі з транспорту до Белжеця від ран 15 вересня 1942 року у Львові.

Левицький Дмитро – нар. 1877 у Добрячині на Сокальщині, 1918 підписав прелімінарну угоду про створення єдиної держави УНР і ЗУНР, редактор газети "Діло", багатолітній голова УНДО та української фракції в польському парламенті, помер 31 жовтня 1942 у Бухарі, засланий чекістським окупаційним режимом до Узбекистану.

Маєр Рут – нар. 1920 у Відні, наприкінці 1930-х емігрувала до Норвегії, залишила велику епістолярну та діаристичну спадщину, опубліковану 2007, депортована квіслінгівцями в Аушвіц, убита в таборі смерті 1 грудня 1942; одна з символічних постатей Шоа.

Аккер Юлія – нар. 1898 у Львові, малярка-експресіоністка, портретистка, наклала на себе руки 8 грудня 1942 у Львові.

Балабан Маєр – нар. 20 лютого 1877 у Львові, геніальний історик Львова і Галичини (понад 1000 праць), рабин, загинув у варшавському гетто 26 грудня 1942.

Бабин Микола, др. філософії – нар. 1886 на Гусятинщині, історик, географ, член делегації УНР у Бресті в 1918, учителював у гімназії у Львові, 1942 розстріляний ґестапо у Львові за співпрацю з ОУН.

Бад Херш – нар. 1869, дослідник Шопенгауера і Канта, учень Твардовського, убитий нацистами у Львові 1942.

Ґляснер (Лібідовський) Якуб – нар. 1879 у Рдзавці біля Нового Таргу, маляр, графік, загинув 1942 в Янівському концтаборі у Львові.

Кляр Артур – нар. 1895 у Львові, маляр-пейзажист, загинув 1942 (?) у таборі смерті Белжець.

Андрій Ніковський – нар. 1885 на Одещині; редактор газет "Рада" та "Нова Рада" і "Літературно-наукового вістника", громадсько-політичний діяч; заступник голови Центральної Ради, емігрував разом з урядом УНР до Польщі, де 1922 заснував серед українських емігрантів, що співчували радянській владі, групу тих, хто бажав повернутися в Україну; після прибуття 1923 в Українську СРР, зосередився на науковій роботі як мовознавець і літературний критик; 1929 разом із Єфремовим ув'язнений, засуджений 1930 як один із імовірних керівників Спілки визволення України; смертний вирок, оголошений на процесі, замінено на вісім років ув'язнення на Соловках; звільнений 1940, жив у Ленінграді, де помер від голоду під час блокади в 1942.

Савченко Степан – нар. 1889 на Чернігівщині, український літературознавець, професор романської філології Київського університету, перекладач з французької, помер на примусовій евакуації 1942 у Ташкенті.

Шейнфінкель Мойсей – нар. 1889 у Катеринославі (Дніпрі), логік і математик, відомий як винахідник комбінаторної логіки, концепцією якої оприлюднив 1920 під час стажування в Геттінгенському університеті; у 1924 Шейнфінкель повернувся в Москву, 1927 був визнаний психічно хворим і поміщений в психіатричну лікарню; його подальше життя минуло в злиднях, помер він у Москві приблизно в 1942.