На спомин про дивовижну Вікторію Амеліну

Убивство Вікторії Амеліної, яка загинула від поранення, що його зазнала минулого тижня під час російського ракетного обстрілу ресторану в Краматорську, позбавило Львів, Україну та цілий світ видатної письменниці, особистості, що втілювала найкращі риси сучасної України – гумор, цілеспрямованість, теплоту в поєднанні з яскравою відкритою душею та відважним духом.

Кілька місяців тому, на BookForum у її любому рідному Львові, Вікторія захопила нас розповідями про життя, любов, сім’ю та воєнні злочини – про свою роботу над майбутньою книжкою War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War ("Щоденник війни та справедливості: Дивлячись на жінок, які дивляться на війну").

"Вони цілять у нас, – сказала Вікторія в нашій публічній розмові, – і я вважаю це геноцидом".

Її життя було символом надзвичайного міста Львова, її загибель стала символом безжальної, жахливої війни, яку розв’язали люди, що без жодних докорів сумління ґвалтують основні засади людяності.

Вікторія Амеліна пішла, але назавжди залишиться серед нас: її цінності втілені в гідності, яку вона уособлювала, та відповідальності, якої прагнула. Вбивство Вікторії – це страшний злочин, і в пам’ять про неї ми повинні з новою силою домагатися безкомпромісної відповідальності для тих, хто влаштовує такі жахіття в країні, яку вона так пристрасно й талановито любила.

Філіп Сендc, 3 липня 2023 року, 8:00

Переклад українською – Анна Вовченко