"Люди заслуговують знати правду": промова Катерини Єсипенко на церемонії вручення премії PEN/Barbey Freedom to Write Award 2022

23 травня в Американському музеї природознавства на Мангеттені відбулася церемонія вручення премії Американського ПЕН Barbey Freedom to Write Award 2022. Цьогоріч лауреатом став Владислав Єсипенко – український журналіст, затриманий в окупованому Росією Криму в березні 2021 року та засуджений до шести років колонії загального режиму. Нагороду його дружині Катерині та доньці Стефанії вручив американський актор Майкл Дуглас. Український ПЕН публікує промову-подяку, яку виголосила Катерина Єсипенко під час церемонії.

Good evening,

I would like to address you in my language, Ukrainian, because the power of this language relayed by my president around the world is also crucial for our survival as a free and democratic nation.

Pазом із моєю донькою Стефанією приймаємо цю нагороду від імені Владислава Єсипенка, мого чоловіка та її батька. Більш за все я хотіла б, щоб він був тут і сам прийняв цю нагороду.

Але мій чоловік сидить у в’язниці вже 15 місяців, і тільки тому, що він журналіст. Владислав знав, що ведення репортажів з окупованого Росією Криму є небезпечним, але вважає, що люди заслуговують знати, що там відбувається; знати правду.

Він також вірить у надзвичайно важливе значення того, щоб розповідати історії людей, чиє життя зазвичай не потрапляє в заголовки чи на перші сторінки. Тому він вирішив розказати світові, що це значить — жити в селі без електрики; бути дитиною, чий ігровий майданчик — занедбане поле в країні війни. Для нього це єдиний спосіб дати світові зрозуміти, що відбувається в Криму під російською окупацією.

Мій чоловік вірить у це настільки глибоко, що готовий ризикувати своїм життям. Я поділяю його відданість, і все моє життя, поки він у в’язниці, полягає в тому, щоб відстоювати його свободу, його право на повернення до нас додому і продовження своєї журналістської діяльності.

Я щойно повернулася зі своєї другої поїздки до Вашингтона, цього разу організованою PEN America, де зустрічалася з урядовцями, які, сподіваюся, вимагатимуть негайного звільнення Владислава і припинення переслідувань незалежних журналістів та всіх тих, хто хоче писати і говорити вільно. Я знаю, що мій чоловік поділяє цю надію – надію на те, що демократичний світ об’єднається проти агресії Володимира Путіна. Саме це допомагає йому та понад сотні інших українських політв’язнів, яких Путін тримає в полоні, не здаватися.

Підтримка PEN America, Пітера та Памели Барбі, щедрість яких зробила цю нагороду можливою, усіх присутніх сьогодні ввечері, які зібралися, щоб вшанувати Владислава, усіх нас, хто вірить в те, що незалежна преса та право на вільне вираження поглядів є важливими, насправді, життєво необхідними – це те, що допомагає мені не здаватися і продовжувати цю справу.

Вічна слава всім, хто став на захист нашої держави.

Вічна вдячність усім, хто допомагає нам вистояти!

Вічна пам'ять кожному, хто віддав життя за Україну!

Слава Україні!