"Нині у світі побільшало темряви": Ірландський ПЕН про загибель Вікторії Амеліної

Ми приголомшені й шоковані звісткою про загибель відомої української письменниці та правозахисниці Вікторії Амеліної від російської ракетної атаки на популярний ресторан у Краматорську 27 червня 2023 року. Цей жорстокий удар забрав життя ще дванадцятьох відвідувачів. Серед них були діти. Шістдесят людей було поранено.

Вікторія була нашою дорогою подругою і колежанкою. Кілька разів вона приїздила в Дублін. Усі, хто знав її, читав її тексти, слухав її промови, були зворушені і вражені її словами та її особистістю.

Минулого жовтня, на події Ірландського ПЕН у театрі Smock Alley під час Дублінського фестивалю мистецтв і прав людини, вона виголосила пронизливу й сильну промову про російське вторгнення у її рідну країну та про намагання Росії знищити всі сліди української культури. Говорила вона й про книжку, над якою саме працювала – War and Justice Diary: Looking at Women Looking at War ("Щоденник війни та справедливості: дивлячись на жінок, які дивляться на війну") – і про свою роботу як документаторки воєнних злочинів у складі правозахисної організації Truth Hounds.

Під час того самого візиту в Дублін Вікторія розважала захоплених дітей на занятті зі сторітелінгу в бібліотеці Pearse Street. Обидва ці заходи були організовані Ірландським ПЕН за підтримки Дубліна – Міста літератури ЮНЕСКО. Цього ж року на концерті у Vicar Street, організованому в тому числі зусиллями Fighting Words та Ukrainian Action Ireland, Вікторія виголосила промову, сповнену відваги та прагнення обстоювати справедливість, перед повною залою людей, що слухали її, затамувавши подих.

Два її англомовні есеї – Nothing Bad Has Ever Happened ("Нічого лихого ще не ставалося") та Homo Oblivious ("Людина безпам’ятна") – передрукували ірландські видання, Irish Times та Dublin Review of Books. Обидва ці тексти передували незаконному російському вторгненню в Україну в лютому 2022 року.

Лауреатка багатьох літературних премій, Вікторія, як і багато інших українців та українок, призупинила письменницьку кар’єру, щоб допомагати своїй країні. Посеред цієї непростої праці вона почала писати вірші: "Наче у мову влучив снаряд / Уламки мови схожі на поезію але це не вона / І це теж не вона / Вона в Харкові / Волонтерить"...

Коли її запитували, як вона та її колеги зносять шалений емоційний тиск від необхідності щодня мати справу зі звірствами у їхній непростій роботі, Вікторія жартома відповідала: "Ми багато обіймаємось".

У листопаді вона мала знову приїхати в Дублін – модерувати подію Ірландського ПЕН на Дублінському книжковому фестивалі, присвячену ролі культури й абсолютній необхідності зберігати її під час війни, та письменникам як "доглядачам культурної пам’яті".

Філіп Сендс каже, що загибель Вікторії "стала символом безжальної, жахливої війни, яку розв’язали люди, що без жодних докорів сумління ґвалтують основні засади людяності. Вікторія Амеліна пішла, але назавжди залишиться серед нас: її цінності втілені в гідності, яку вона уособлювала, та відповідальності, якої прагнула. Вбивство Вікторії – це страшний злочин, і в пам’ять про неї ми повинні з новою силою домагатися безкомпромісної відповідальності для тих, хто влаштовує такі жахіття в країні, яку вона так пристрасно й талановито любила".

Пол Малдун пише: "Будьмо чесні: це не був нещасний випадок. Для цього удару по цивільному об’єкту була використана високоточна ракета. Це воєнний злочин у чистому вигляді".

Нині у світі побільшало темряви. Вікторія Амеліна, видатна письменниця й документаторка воєнних злочинів, стала крайньою на сьогодні в довгому переліку жертв російських воєнних злочинів проти цивільного населення України.

Висловлюємо щирі співчуття родині Вікторії, її численним друзям та колегам із Українського ПЕН та Truth Hounds.

Закликаємо негайно покласти край подібним звірствам.

Irish PEN/PEN na hÉireann
Fighting Words
Ukrainian Action Ireland

3 липня 2023 року

Переклад з англійської – Анна Вовченко