"Наче у мову влучив снаряд": добірка віршів Вікторії Амеліної про війну

1021
Роздрукувати
Амеліна Вікторія
Амеліна Вікторія
Українська письменниця, авторка романів та оповідань
"Наче у мову влучив снаряд": добірка віршів Вікторії Амеліної про війну

Тривога

Повітряна тривога по всій країні
Так наче щоразу ведуть на розстріл
Усіх
А цілять лише в одного
Переважно в того, хто скраю
Сьогодні не ти, відбій

5 квітня 2022

Втрати української армії

Цифри втрат нашої армії засекречені
До кінця війни цифр не буде

Буде сусід, чоловік дивачки,
яка саджала червоні квіти
Друг, який нікого не попередив
Викладач, якого ми так любили
Та дівчинка, яка усіх дратувала
Художник, який завжди всім подобався
але здається, любив ту дівчинку

В ім'я державної таємниці
Клянуся, я загиблих не рахуватиму
Не рахуватиму до нестями
І до кінця війни

(Насправді я починалазбилась)

7 травня 2022

Історія для повернення

Коли Міра виходила з дому, взяла намистину з шкатулки
Коли Тім виходив з міста, підняв камінчик на вулиці
Коли Ярка лишала сад, взяла кісточку абрикоси
Коли Віра виходила з дому, то не взяла нічого
cкоро я повернусь, сказала
і нічогісінько не взяла

Міра виростила шкатулку із намистини
ростить новий дім в шкатулці
Тім почав нове місто з каменю
Місто схоже на рідне,
тільки моря немає
Ярка посадила кісточку абрикоси
довкола кісточки сад став Ярчин

А Віра
яка не взяла нічого
розказує цю історію

Коли тікаєш із дому,
розповідає
Дім за спиною маліє
щоб вберегтися

Дім обертається
сірим камінчиком
намистиною
кісточкою минулорічної абрикоси
скельцем, що коле долоню усю дорогу
фігуркою Лего
мушлею з Криму
зернятком соняшника
ґудзиком з татового мундира

Дім тоді поміщається до кишені
і там він спить

Дім слід витягати з кишені
в безпечному місці
Коли готовий

Дім помалу ростиме
І ти ніколи
запам'ятай, ніколи
не будеш без свого дому

А що ти взяла з собою?

Взяла лише цю історію
про повернення
Ось, витягнула на світло
Вона росте

8 травня 2022

***

з днем пам'яті та примирення
повітряна тривога
пройдіть в укриття, українці
всі інші можуть продовжити
говорити

ніколи знову

8 травня 2022

Не поезія

Я не пишу поезію
Я прозаїк
Просто реальність війни
з'їдає пунктуацію
зв'язність сюжету
зв'язність
з'їдає
Наче у мову
влучив снаряд

Уламки мови
схожі на поезію
але це не вона

І це теж не вона
Вона в Харкові
Волонтерить

9 травня 2022

10 червня 2022
1021
Теги: #Війна
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: