#PEN_TEN: Інтерв’ю з Андрієм Бондарем

Опубліковано: 18.03.2020,  Переглядів: 119

У рубриці #PEN_TEN письменник та перекладач Андрій Бондар розповідає про те, як літератору знаходити слова, щоб промовляти у своїх текстах до українців у різних куточках країни, а також про те, що його захоплює у професії та які книги мали на нього найбільший вплив. 

1. У чому, на вашу думку, найбільша відповідальність письменника/перекладача у наш час?

У тому, щоби чесно і якісно робити свою справу, намагатися не множити зло і не служити йому.

2. Чи може письменник у наш час лише писати книжки, не висловлюючи свою позицію з актуальних питань і не долучаючись до соціальних і правозахисних проектів?

Може. Властиво кажучи, долучатися до соціальних і правозахисних проєктів чи висловлюватися з актуальних питань письменника ніхто не змушує. Тому такі люди є – і дуже добре. Бо важливо, аби письменники були різними.

3. Чи може слово змінити щось в умовах війни?

Ні, не може. Якби могло, то не було би війни і жодних воєн узагалі.

4. Що найбільше вас захоплює в роботі письменника/перекладача?

Найбільше захоплює відсутність потреби ходити на роботу від 9 до 18 з перервою на обід, можливість працювати і відпочивати, коли хочеш ти, а не коли хоче твій роботодавець. Так само у випадку письменництва захоплює ступінь свободи, який ти сам для себе визначаєш, і те, що його не визначає за тебе хтось або щось.

5. Як знайти слова, щоб промовляти у своїх текстах до українців у різних куточках країни?

Не вважаю, що письменник мусить ставити собі завдання промовляти до всіх своїх земляків. І взагалі, звідки уявлення, що письменник мусить знаходити слова заради когось або чогось, а не заради власної втіхи і насолоди? Письменник пише текст відповідно до власних уявлень і власної мети. Кількість співвітчизників, які його читають, не обмежена географічно, але має одну спільну рису – читання українською мовою художньої літератури та перекладів. Таких людей, на жаль, менше, ніж хотілося б, але спасибі історії і за тих. Поштовхом до писання для багатьох письменників також часто стають твори інших авторів.

6. Які важливі теми лишаються невисвітленими в українській літературі?

Тема відповідальності за злочин і за зроблений вибір.

7. Ваша улюблена книгарня або бібліотека?

Книгарня – “Tajne Komplety” у польському Вроцлаві. Бібліотека – у власній квартирі.

8. Ким ви були б, якби не були письменником/перекладачем?

Мабуть, учителем або викладачем – але недовго.

9. Три книги, які вас сформували, мали на вас найбільший вплив?

“Цинамонові крамниці” і “Санаторій під клепсидрою” Бруно Шульца; “Замок” Франца Кафки; “Камена” Миколи Зерова.

10. Три книги, які ви прочитали останнім часом і хотіли б обов’язково порадити іншим?

“Штіллер” Макса Фріша; “В інші часи” Соми Морґенштерна; “Opowiadania wszystkie” Кларісе Ліспектор.

PEN_TEN – рубрика Українського ПЕН, в рамках якої наші члени – письменники, перекладачі, журналісти, видавці та науковці – відповідають на десять запитань про свою професію, літературу і творчість.

Підготувала Катерина Чамлай