Російська культура – це великий наратив, що завжди виправдовував насильство та зневагу до інших

297
Роздрукувати
Жадан Сергій
Жадан Сергій
Український поет, прозаїк, перекладач, громадський активіст.
Російська культура – це великий наратив, що завжди виправдовував насильство та зневагу до інших

Сергій Жадан

І ось, у контексті російського шовінізму, з усіма його маркерами, стереотипами та усталеними позиціями. Наскільки культура може бути обмеженішою за мову? За мову звичайного харківського (російськомовного, ясна річ) поліцейського (яких тепер в Україні не будуть називати мусорами, а саме поліцією), що витягує з-під завалів російськомовних бабусь, які голосували за проросійські партії і яких тепер авіаударами вбиває президент країни, яка є спадкоємицею "великої російської культури". В контексті історії цей поліцейський куди потужніший і переконливіший за всю імперську традицію, з її золотим та срібним віками. Він рятує людей. А імперська культура їх убиває. Так-так, саме культура, і весь фальшивий мертвотний контекст, що за нею стоїть, і який ми всі звикли терпіти – ну, бо це "великий наратив". Направду – це великий наратив, що завжди виправдовував насильство та зневагу до інших, саме так і не інакше.

В цій війні культура знову зазнала нищівної поразки. Цього разу – "культура Достоєвського і Толстого". І зловтішатися тут якось не випадає. Бо поразка культури в реальності – це спалені градом цивільні. І військові теж, до речі. Ясна річ, що на другому тижні третьої світової складно щось прогнозувати, але вже зрозуміло – скільки б не проіснував наш прекрасний та безвідповідальний світ, яких би подальших конфігурацій не набула європейська цивілізація (так-так – саме та гуманістично орієнтована спадкоємиця Атен та Александрії, яка вісім років намагалася проковтнути анексію Криму та російські танки на Донбасі) – Толстой із Достоєвським зазнали нищівної поразки.

Так само як і російський балет, російський авангард (який, великою мірою, таки і не російський, а наш, український), а разом із тим – російський хокей, російський футбол (ну, з цим і до війни було погано). Народ, який не годен зупинитися перед бомбардуванням міст у чужій країні, не має права перекладати провину на умовного адольфа алоїзовича. Це тепер ваш спільний тягар. Ви тепер мічені. Фріци. Було ж до другої світової нормальне ім'я, так? А досі як мітка. Так тепер буде з вашими іменами. Тому – Достоєвським уже не прикриєтесь.

"Російська велика гуманістична" культура йде на дно, як неповороткий "Титанік". Себто, перепрошую, як російський воєнний корабель.

П.С. Єдине що – через шістдесят років майбутній Тарантіно зніме про вас ігрове кіно. Але і в цьому кіно ви будете виродками. Безславними.

6 березня 2022
297
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: