Мойсей Фішбейн. In Memoriam

156
Роздрукувати
Коцарев Олег
Коцарев Олег
Поет, прозаїк, журналіст, літературний критик, переклада
Мойсей Фішбейн. In Memoriam

Помер поет, перекладач, громадський діяч Мойсей Фішбейн. Збігли 73 роки насиченого, творчого, пристрасного життя.

Мойсей Фішбейн – один із найбільш яскравих представників того надзвичайно потужного та естетично викристалізованого покоління українських поетів, яке дебютувало в 1970-х роках. Він умів зводити вишукані фонетично й асоціативно наснажені словесні конструкції, натхненні мотивами високого модернізму, взагалі блискуче працюючи з мовою –

(...) На чорній кручі крук
осліплий кряче,
І попелом заметено сліди,
Сиди і кряч, заблуканий, сиди
І кряч, і кряч, осліплений,
неначе
Ти можеш воскресити їх,
жебраче, -
Згорілі житла, спалені сади.
Вмів і гратися з текстами на рівні віршованого дотепу:
– Онде шпроти, онде кілька.
Скільки хочеш? – Кільки? Кілька!
– Онде кілька, онде шпроти.
Шпроти хочеш? Хочеш? – Проти!

Безумовно, Фішбейн належав і до тих, хто зберіг у своїй творчості "фотографії" радянської доби –

(...) Нудота карантинна,
У місті скарлатина,
Ковтати щось гірке,
Лахмітники, склярі,
"Гострю ножі", хворіти,
Напливи "Ріоріти"
В якомусь попурі,
В якоїсь там рідні
Поштівка з Палестини,
Безвихідні гостини,
Пропащі вихідні,
Вже ради не даси,
"Закусочна", "Сифонна",
В коробці патефона
Згасають голоси...

Поміж визначних рис Мойсея Фішбейна було те, що він успадкував розмаїті культурні традиції. Це – щонайменш – і багатюща єврейська традиція, і українська культура (не забуваймо, що молодого поета "ввів" до літератури Микола Бажан), і російська, і особливий буковинський мультикультурний коктейль, і загальний європейський модернізм. Такий контекст зробив із Фішбейна естета, а не вельми легкі обставини для реалізації цього естетства в СРСР на еміграції та в незалежній Україні лише загартували. Цей контекст надихнув і на громадську активність – причетність до одразу двох обмежуваних і зневажуваних у ХХ столітті культур, української та єврейської, не могла не виховати в людини особливого чуття несправедливості. А вже це чуття виведе і до дисидентів-шістдесятників, і на Майдан...

Так сталося, що буквально пару тижнів тому я писав для "Дня" про книжку українсько-американського історика Йоханана Петровського-Штерна "Анти-імперський вибір" про поетів, які поєднали в своїй творчості та ідентичності українське і єврейське, і останній розділ цього дослідження було присвячено саме Мойсеєві Фішбейну. "Фішбейн шукає не раптового враження – похмурого чи радісного, а космологічний, вищий і неминущий сенс. У той час як його сучасники обговорюють планетарні відголоси людського досвіду, Фішбейн спостерігає цей досвід із метафізичної відстані. Те, що його сучасники поміщають у просторі, він інтеґрує в час. Те, що вони розглядають на тлі космічної універсальности, він споглядає на тлі універсальної вічности", – пише про нього Петровський-Штерн. І характеризує таким собі єврейським Месією в українській поезії. Що, з огляду на складну історію взаємин двох народів, звісно, надзвичайно важливо.

Пам’ятаймо поета Мойсея Фішбейна!

Мойсей Фішбейн
Богданові Бойчукові

...І вже вуста
судомою звело,
І прийняла душа
неопалима
Розпечені горби
Єрусалима
І Києва обпалене зело.

О крапелько,
промінчику,
бджоло,
Перлинко, доле,
о напівнезрима, –

Мого буття
недоторканна
рима, –
Солодке і
розвогнене жало, –

Благослови,
хай лишаться мені
Юга понад
скорботною Стіною
Й понад Рікою
схили весняні.

Благослови, хай
лишаться зі мною,
Допоки йти
дорогою земною,
Допоки є ще
спогади земні.

5 - 6 лютого 1989 р., Мюнхен

1 червня 2020
156
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: