Заява Українського ПЕН щодо ситуації в Українському культурному фонді

Ми, українські письменники, журналісти, видавці, перекладачі, науковці, правозахисники, члени Українського осередку Міжнародного ПЕН-клубу, хочемо привернути якнайпильнішу увагу органів влади та громадського суспільства до ситуації, що склалась довкола виборів директора/ки Українського культурного фонду, які мають відбутись 24 березня.

Одразу після оголошення списку кандидатів на посаду директора/ки 11 березня, на адресу УКФ соціальними мережами почали ширитись обвинувачення у неправомірних діях, а народний депутат від партії "Голос" Ярослав Железняк направив заяву до Національного антикорупційного бюро про вчинення кримінального правопорушення.

За кілька днів, після зустрічі теперішньої виконавчої директорки УКФ Юлії Федів з Ярославом Железняком, заяву до НАБУ було відкликано, а питання щодо правомірності та законності ухвалення рішень прояснено. Однак репутація, що є одним із ключових надбань УКФ, зазнала шкоди, довіра, яку великими зусиллями впродовж останніх років вибудовував Фонд, також опинилась під загрозою. Ситуація погіршується тим, що керівний орган УКФ – Міністерство культури та інформаційної політики – у своїй заяві від 16 березня фактично відсторонилось від відповідальності та поставило під сумнів прозорість процедур та правомірність рішень УКФ.

Цей перебіг подій, який знову-таки відбувається буквально перед обранням директора/ки УКФ, оприявнює надзвичайну вразливість і крихкість нових культурних інституцій, зокрема УКФ.

Ми хочемо наголосити, що Український культурний фонд – унікальна інституція, що постала, зокрема, як результат постмайданних зусиль культурного середовища, яке наполягало на демократичних і прозорих процесах фінансування культури. За неймовірно короткий період, лише неповні чотири роки, вона перетворилась на зразок прозорих та збалансованих процедур, які ґрунтуються на доступних і демократичних правилах та багаторівневій фаховій експертизі. Як інституція, створена в такі рекордні терміни, УКФ ще перебуває на етапі становлення, а отже, може припускатися технічних помилок, які, маємо віддати їй належне, завжди аналізує, публічно проговорює та виправляє.

Механізми розподілу бюджетних коштів, які розробив та запустив УКФ, є важливим прикладом демократичного європейського підходу, який унеможливлює корупцію та ручне управління з боку окремих зацікавлених особистостей чи груп.

Зокрема, впродовж минулого року, коли сектор культури фактично опинився на межі виживання через пандемію, саме УКФ виявився тим ефективним та надійним партнером, який без порушення процедур і принципів конкурсності та прозорості в надзвичайно стислі терміни забезпечив фінансування сектора з боку держави.

Цього року руйнівний уплив пандемії на культурну сферу триває. Це означає, що не лише УКФ, а й інші системотворчі інституції, які є тестовими майданчиками та водночас гарантами нових підходів, – Український інститут, Національний центр Олександра Довженка, Національний культурно-мистецький та музейний комплекс "Мистецький Арсенал" та інші – потребують максимальної уваги й турботи. В усіх них вже відбуваються або незабаром будуть відбуватись вибори директорів/ок.

Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу пильно спостерігатиме за перебігом подій у кожній із цих інституцій. Ми закликаємо Офіс президента, Міністерство культури й інформаційної політики та Міністерство закордонних справ гарантувати максимальну чесність, прозорість, фаховість і публічність конкурсних процедур. Ми підтримуємо ідею публічних дебатів кандидатів на посаду директора/ки УКФ (і за потреби, інших інституцій) задля обрання найбільш фахової та компетентної кандидатури на цю посаду.

Результати цих конкурсів важливі стратегічно: вони вплинуть не лише на все культурне середовище, а й на довіру до України з боку закордонних партнерів. І, що найголовніше, – стануть іспитом на готовність влади діяти в інтересах суспільства, а не приватних осіб.