Україна повинна перемогти в цій війні: Резолюція VIII Регіональної зустрічі ПЕН-центрів

Ми, представники Грузинського, Французького, Нідерландського та Каталонського ПЕН-центрів, зібралися в Києві у другій половині травня 2024 року. Попри постійні обстріли Росією українських земель, попри її ненаситне бажання знищити українські міста й стерти з лиця землі українську ідентичність і культуру, ми приїхали до української столиці. Зібравшись у Києві, ми засвідчуємо, що дух солідарності між різними ПЕН-центрами, як і раніше, сильний та затятий, і що фізична присутність у тих місцях, де життя постає перед нами в усій своїй крихкості й цінності, як і раніше, має напрочуд велику вагу.

Ми розглядаємо російську агресію як спрямовану не лише проти України, а й проти самої ідеї культури з її невід’ємною цінністю спроможності творити; проти самої ідеї цивілізації з її невід’ємною цінністю спроможності жити разом. У жодному разі це не "українська війна" чи "війна в Україні" – це війна в Європі й проти Європи. Ця війна ведеться проти вразливого, але невідчужуваного духу свободи, на якому ґрунтується сама ідея Європи. Росія вбиває українців – чоловіків і жінок, дітей і літніх людей, – здійснює акти геноциду й екоциду. Однак передовсім Росія намагається побудувати новий світ, у якому ідеї свободи та гідності більше не матимуть жодного значення, у якому всі стосунки між людьми ґрунтуватимуться на страху, приниженні й насильстві. Ми не можемо дозволити, щоб такий світ знову постав.

Ми вкотре наголошуємо на засадничій важливості Хартії Міжнародного ПЕН, що зберігає свою чинність особливо під час війни. Також ми хочемо підкреслити, що захист свободи слова й культурного вираження означає захист життів тих, хто мовить і творить культуру. Життів людей та інших живих істот. Коли боротьба стає такою екзистенційною, що виходить за рамки звичайної боротьби за свободу слова, а перетворюється натомість на боротьбу за життя тих, хто мовить, наша солідарність і мобілізація мусять багатократно посилитися.

Ми вважаємо, що в цій війні загрожена не тільки Україна, а й уся Європа з її багатющою культурною спадщиною. Тому сприяння Україні, щоб вона вистояла супроти російської агресії та перемогла у війні, вимагає не "гуманітарної допомоги", наданої з емпатії та співчуття (що, звісно, також важливо), а екзистенційної дії від Європи, яка повинна консолідувати всі зусилля для захисту того, що має цінність не тільки для нас, а й для наших розмаїтих та глибоких культурних традицій.

Україна повинна перемогти в цій війні.

15-18 травня, Київ