Звернення української культурної та наукової спільноти щодо меморіялізації Бабиного Яру

Оля Гнатюк, Ярослав Грицак, Володимир Єрмоленко, Оксана Забужко, Євген Захаров, Вахтанґ Кебуладзе, Олег Коцюба, Андрій Курков, Мирослав Маринович, Андрій Мокроусов, Олександр Мотиль, Віталій Нахманович, Йоханан Петровський-Штерн, Всеволод Речицький, Микола Рябчук, Олена Стяжкіна, Оксана Форостина, Юрій Шаповал

Представники української культурної та наукової спільноти звернулися до Президента Володимира Зеленського, Прем’єр-міністра Дениса Шмигаля та мера Києва Віталія Кличка з вимогою взяти повну державну відповідальність за створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру.

Приводом для звернення став черговий скандал навколо діяльности Меморіяльного центру Голокосту "Бабин Яр" (МЦГБЯ), заснованого 2016 року з ініціятиви та коштом російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса та Германа Хана. Від самого початку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти і єврейської громади через накинуту спонсорами-замовниками неприйнятну ідеологію та обрану ділянку для будівництва, розташовану на території колишніх київських кладовищ.

Автори звернення переконані, що питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур.

Автори звернення наголошують, що усі ми, як політична нація, несемо спільну відповідальність за збереження пам’яті про трагедії, які сталися на наших теренах. Наша спроможність впоратися із завданням комеморації цих місць є глобальним викликом і сучасним іспитом на національну та політичну зрілість і водночас перевіркою, наскільки ми звільнилися від постколоніяльної свідомости, комплексу меншовартости й залежности від інших держав і груп, які намагаються формувати цю історичну пам’ять замість нас або ж нав’язують нам власні комеморативні практики.

Станом на ранок середи, 13 травня звернення підписали понад 300 осіб, зокрема чинні та колишні учасники Ініціятивної групи "Першого грудня" В’ячеслав Брюховецький, Оля Гнатюк, Володимир Єрмоленко, Євген Захаров, Йосиф Зісельс, Ігор Козловський, Мирослав Маринович, Всеволод Речицький, Ярослав Яцків, правозахисник і колишній політв’язень Микола Горбаль, архиєпископ Ігор Ісіченко, народні депутати Володимир В’ятрович і Микола Княжицький, голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, письменники Оксана Забужко, Ірена Карпа, Маріанна Кіяновська, Андрій Курков, Андрій Любка, Богдана Матіяш, Василь Махно, Катя Петровська, Петро Рихло, Микола Рябчук, Остап Сливинський, історики Алла Атаманенко, Геннадій Боряк, Тамара Вронська, Олексій Гарань, Ігор Гирич, Максим Гон, Ярослав Грицак, Леонід Зашкільняк, Віктор Даниленко, Геннадій Єфіменко, Оксана Кісь, Сергій Кот, Олександр Лисенко, Надія Миронець, Іван Монолатій, Олександр Мотиль, Віталій Нахманович, Тетяна Пастушенко, Іван Патриляк, Йоханан Петровський-Штерн, Анатолій Подольський, Катерина Смаглій, Олена Стяжкіна, Юрій Шаповал, Наталя Шліхта, Лариса Якубова, дипломати Данило Лубківський та Володимир Огризко, журналісти та публіцисти Олександр Зінченко, Зоя Казанжи, Віталій Портников, Тетяна Терен, Сергій Тихий, філософи Євген Бистрицький, Сергій Грабовський, Віктор Єленський, Вахтанґ Кебуладзе, Тарас Лютий, Костянтин Сігов, Людмила Филипович, редактори і видавці Тарас Возняк, Олександра Коваль, Андрій Мокроусов, Оксана Форостина, Тетяна Хорунжа, освітяни та науковці Тарас Добко, Володимир Дубровський, Володимир Казарін, Сергій Квіт, Наталя Климовська, Євген Магда, о. Богдан Прах, Юрко Прохасько, Сергій Рябченко, Ігор Скочиляс, Елеонора Соловей, Любомир Тарновський, Олег Турій, Борис Херсонський, Павло Хобзей, художники Матвій Вайсберг та Ірина Климова, музейники Людмила Губіанурі, Ольга Друг, Іван Козленко, Микола Кушнір, Тетяна Люта, Данило Нікітін, Ольга Мельник, Ігор Пошивайло, Олесь Пошивайло, українські та єврейські громадські діячі Михайло Басараб, Юрій Гончаренко, Галина Койнаш, Андрій Левус, Роман Спектор, Тарас Стецьків, Олександра Супряженко, Іза Хруслінська, Мейлах Шейхет.

Нижче подаємо повний текст звернення.

Президенту України В. О. Зеленському

Прем’єр-міністру України Д. А. Шмигалю

Київському міському голові В. В. Кличку

Ми, представники української культурної та наукової спільноти, звертаємося до Президента України, Прем’єр-міністра та Кабінету міністрів України, Київського міського голови та Київської міської ради з вимогою взяти на себе, у співпраці з громадянським суспільством, дієву відповідальність та безпосередній контроль над створенням меморіяльного комплексу в Бабиному Яру, що унеможливило би зовнішні деструктивні чи маніпулятивні впливи на цей процес. На території Бабиного Яру може функціонувати винятково загальнодержавна меморіяльна інституція зі статусом Національної. Саме вона має реалізовувати державну політику меморіялізації цього місця Злочину і Трагедії.

В українському суспільстві останнім часом розгорнулася гостра публічна дискусія довкола меморіялізації Бабиного Яру у зв’язку з обставинами, що супроводжують діяльність Меморіяльного центру Голокосту "Бабин Яр" (далі – МЦГБЯ). Ця інституція, створена з ініціятиви та коштом російських бізнесменів Міхаіла Фрідмана, Павла Фукса, Германа Хана в 2016 році, у розпал неоголошеної гібридної війни з боку Росії проти України, розпочала активні приготування до реалізації масштабного приватного проєкту на території Бабиного Яру.

Від самого початку цей проєкт викликав суттєві заперечення представників української наукової спільноти і єврейської громади через накинуту спонсорами-замовниками неприйнятну ідеологію та обрану ділянку для будівництва, розташовану на території колишніх Єврейського, Кирилівського православного та Караїмського кладовищ.

Тепер полеміка набула нових обертів у зв’язку з призначенням художнім керівником МЦГБЯ контроверсійного російського режисера Ільї Хржановського, творчі методи й практики якого, пропоновані до майбутнього меморіяльного простору, викликають занепокоєння значної частини суспільства. Це призначення супроводжувалося кардинальними кадровими змінами у складі МЦГБЯ і гучними заявами його колишніх чільних співробітників, зокрема відомих зарубіжних науковців. Усі ці події вчергове висвітлили засадничу ваду діяльности МЦГБЯ – абсолютну непрозорість і непередбачуваність ухвалення ключових рішень, впливу на які не має ані українська держава, ані українське громадянське суспільство.

Але все це лише симптоми засадничих проблем:

– яким має бути меморіяльний простір у Бабиному Яру?

– який статус – державний чи приватний – він повинен мати?

– у який спосіб українська держава, українське громадянське суспільство та українська наукова спільнота мають впливати на ухвалення рішень щодо його створення і функціонування, а відтак і нести відповідальність за нього?

Ми вважаємо, що цілковита залежність проєкту МЦГБЯ від іноземних інвесторів повністю підпорядковує приватний проєкт меморіялу зовнішнім чинникам та інтересам і позбавляє українське суспільство можливостей впливу на нього.

Керівництво МЦГБЯ публічно висловлює готовність включити до його Наглядової ради представників вищої української влади. Але все має відбуватися із точністю до навпаки: лише українські державні інституції, відповідальні за розробку проєкту меморіялу, мають запрошувати іноземних експертів до участи в його колеґіяльних органах. Питання щодо вшанування жертв Бабиного Яру й облаштування в ньому меморіялу повинно перебувати винятково у віданні та під контролем української держави й українського громадянського суспільства і не може бути передане в руки іноземних громадян чи приватних структур.

Благодійність меценатів заслуговує на подяку і схвалення, але вона не може слугувати підставою для ухвалення вузькогрупових рішень у справі національної ваги. Адже це не лише знецінює ідею благодійности як безкорисливої допомоги, а й перетворюється на прикриття волюнтаризму і авторитарности.

Ми переконані, що Бабин Яр – це одне з ключових місць національної пам’яті українців як сучасної політичної нації – громадян України всіх національностей. Ми пам’ятаємо жертви Голокосту, так само як і Голодомору та Великого терору, геноциду ромів і депортації кримських татар. Трагедія українського єврейства є невилучним складником історії України, трагедією всього українського народу. Пошанування жертв Голокосту, одним із символів якого є Бабин Яр, а також інших жертв Бабиного Яру – ромів, пацієнтів психіятричної лікарні, заручників, військовополонених, учасників українського національного та радянського рухів Опору – є справою державної ваги, а створення національного меморіялу має стати завданням усього суспільства за державного фінансування і системної підтримки найвищих державних інституцій.

Саме українська держава має виступати головним ініціятором, організатором і ґарантом захисту національних інтересів, а отже, національної безпеки у питаннях історичної пам’яті. Бездіяльність влади та її недостатня підтримка українських громадських ініціятив і фахових середовищ призводить також і до звинувачень у неналежному пошануванні з боку української держави жертв Бабиного Яру – жахливої трагедії Другої світової війни та одного зі світових символів Голокосту, а також уможливлює реалізацію сумнівних експериментів не лише над пам’яттю загиблих, а й над живими носіями цієї пам’яті.

Ми вважаємо, що меморіяльні простори національного значення мають перебувати в оперативному управлінні органів державної влади під дієвим контролем української громадськости, зокрема у формі наглядових рад, та під управлінням державних інституцій у давно апробованій формі національних меморіяльних музеїв, комплексів або заповідників. Зрозуміло, у цій справі необхідно враховувати досвід інших країн, залучати міжнародних експертів і меценатів. Переконані, що досвід гідної меморіялізації Бабиного Яру стане зразком для вшанування пам’яті жертв Голокосту і Другої світової війни в усіх містах і селах України.

Ми вимагаємо від Президента України, Кабінету міністрів України, міської влади Києва вжити невідкладних заходів із нагального вирішення означених вище проблем і ствердження державної політики пам’яті:

- Сприяти якнайшвидшому завершенню роботи і винесенню на широке громадське обговорення Концепції комплексної меморіялізації Бабиного Яру, яку підготувала робоча група українських науковців при Інституті історії України НАНУ на виконання розпорядження Кабінету міністрів України від 26 липня 2018 р. та на замовлення Міністерства культури України і Національного історико-меморіяльного заповідника "Бабин Яр".

- Винести доопрацьовану Концепцію на затвердження Кабінету міністрів України. Саме цей документ, що вже пройшов українське і завершує міжнародне фахове рецензування, має стати основою для реалізації державних заходів із меморіялізації Бабиного Яру.

- Визначити Національний історико-меморіяльний заповідник "Бабин Яр" базовою державною профільною установою, відповідальною за безпосередню реалізацію затвердженого проєкту. Провести повну структурну реорганізацію заповідника, створити при ньому Наглядову раду, до якої включити на паритетних засадах представників українського громадянського суспільства, державних інституцій, наукового співтовариства та меценатів.

- Підпорядкувати Національний історико-меморіяльний заповідник "Бабин Яр" Українському інститутові національної пам’яті й визначити УІНП державною інституцією, яка має забезпечити процес меморіялізації Бабиного Яру, відповідно до затвердженої Кабінетом міністрів Концепції.

- Передбачити у Державному бюджеті на 2021 та наступні роки кошти у необхідному обсязі на повноцінну реалізацію Концепції меморіялізації Бабиного Яру.

- Створити при Національному історико-меморіяльному заповіднику "Бабин Яр" спеціяльний фонд, відкритий для надходження спонсорських коштів для фінансової підтримки державного проєкту меморіялізації Бабиного Яру.

- Перевірити законність рішень про надання земельних ділянок в оренду МЦГБЯ; ввести мораторій на будь-яке нове будівництво у Бабиному Яру, на прилеглих кладовищах та заповідних територіях.Забезпечувати широкий інформаційний супровід усіх кроків зі створення Національного меморіяльного комплексу в Бабиному Яру.

Ми, українці, як політична нація, несемо спільну відповідальність за збереження пам’яті про трагедії, які сталися на наших теренах. Наша спроможність впоратися із завданням комеморації цих місць є глобальним викликом і сучасним іспитом на національну та політичну зрілість і водночас перевіркою, наскільки ми звільнилися від постколоніяльної свідомости, комплексу меншовартости й залежности від інших держав і груп, які намагаються формувати цю історичну пам’ять замість нас або ж нав’язують нам власні комеморативні практики.

Лілія Алексєєва, ТОВ Трафік Філмз, керівник відділу

Вікторія Амеліна, українська письменниця

Тетяна Антонюк, провідний науковий співробітник відділу зарубіжної україніки Інституту книгознавства, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Олена Аркуша, історикиня, старша наукова співробітниця Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Алла Атаманенко, Національний університет "Острозька академія", д. і. н., проф., декан факультету міжнародних відносин та директор НДЦ "Інститут досліджень української діяспори ім. проф. Л. Винара"

Наталія Бакуліна, кандидат педагогічних наук, старший науковий співробітник відділу навчання мов національних меншин та зарубіжної літератури Інституту педагогіки НАПН України, керівник Центру єврейської освіти України

Ярослав Балан, аспірант ТНПУ ім. В. Гнатюка, історик

Тетяна Банах, аспірантка УКУ

Марина Баришполець, ст. н. с., Інститут історії України НАН України

Михайло Басараб, політолог, кандидат політичних наук

Тетяна Батанова, працівниця відділу фонду юдаїки Національної бібліотеки України імені В. Вернадського

Юлія Бентя, музикознавиця, відповідальна редакторка часопису "Критика"

Ιрина Берлянд, незалежна дослідниця з гуманитарних питань, редактор

Володимир Бєглов, журналіст, голова правління Освітнього центру з прав людини у Львові

Євген Бистрицький, філософ

Наталія Білас, в. о. завкатедри археології та спеціяльних галузей історичної науки ЛНУ імені Івана Франка

Сергій Біленький, історик, Канадський інститут українських студій

Олександра Бінерт, історикиня, громадська активістка, докторантка Гумбольдського Університету, м. Берлін

Віталій Бобров, координатор освітніх програм, Український центр вивчення історії Голокосту

Оксана Бойко, старший науковий співробітник, Інститут Укрзахідпроектреставрація

Микола Боровик, історик

Вікторія Бородіна, Центр релігієзнавчих досліджень та міжнародних духовних стосунків, віце-президент

Олександр Боронь, доктор філологічних наук, завідувач відділу Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Віктор Борщевський, завідувач катедри державного управління Українського католицького університету

Геннадій Боряк, історик-архівіст, заступник директора Інституту історії України НАН України

Катерина Ботанова, культурологиня, критикиня, кураторка, CULTURESCAPES (Швейцарія)

Людмила Брагінська, директорка програм Асоціяції єврейських організацій та общин України

Ольга Брюховецька, старша викладачка кафедри культурології НаУКМА

В’ячеслав Брюховецький, почесний президент, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Людмила Буднік, вчитель малювання

Ярина Бурбан, перекладачка

Лариса Буряк, докторка історичних наук, Інститут біографічних досліджень, Національна бібліотека України імені В. І. Вернадського

Матвій Вайсберг, художник

Валерій Васильєв, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Ольга Ващевська, провідний художник Національного Музею Революції Гідности

Галина Вдовиченко, письменниця

Ольга Веремійчик, заслужений працівник культури України, колишня головна редакторка Видавництва імені Олени Теліги

Михайло Винницький, доцент Києво-Могилянської академії

Сергій Висоцький, журналіст, народний депутат 8-го скликання

Алла Вишнева, пенсіонерка

Марат Вишневий, пенсіонер

Анна Вовченко, перекладачка, членкиня PEN Ukraine

Тарас Возняк, редактор Незалежного культурологічного журналу "Ї", політолог

Тамара Вронська, докторка історичних наук

Володимир В’ятрович, історик, народний депутат України

Мирослав Гай, керівник Благодійного фонду "Мир"

Анастасія Гайдукевич-Качуро, куратор, начальник відділу музейної справи УІНП

Олексій Гарань, д. і. н., професор політології Національного університету "Києво-Могилянська академія", науковий директор Фонду "Демократичні ініціятиви"

Тетяна Гардашук, завідувачка відділу Інституту філософії імені Г. С. Сковороди НАН України

Віталій Гедз, директор Макарівського районного історико-краєзнавчого музею

Надія Гербіш, письменниця

Ігор Гирич, Інститут української археографії та джерелознавства імені М. Грушевського НАНУ

Оля Гнатюк, професорка НаУКМА

Оксана Годованська, старша наукова співробітниця Інституту народознавства НАН України

Максим Гон, завідувач катедри політичних наук Рівненського державного гуманітарного університету

Михайло Гончар, президент Центру глобалістики "Стратегія ХХІ"

Надія Гончаренко, історик, науковий співробітник Інституту культурології Національної академії мистецтв України

Юрій Гончаренко, віце-президент Фонду підтримки демократичних ініціятив, член Координаційної ради Руху опору капітуляції

Микола Горбаль, правозахисник, колишній в’язень комуністичного режиму

Дмитро Гордієнко, к. і. н., старший науковий співробітник Інституту української археографії та джерелознавства імені М. С. Грушевського Національної академії наук України

Сергій Грабовський, філософ, публіцист, Інститут філософії НАН України

Тетяна Гранчак, провідний науковий співробітник відділу з охорони інтелектуальної власності Національної бібліотеки України імені В. І. Вернадського

Ярослав Грицак, професор Українського католицького університету

Ганна Гриценко, незалежна дослідниця крайньо правих рухів

Олександра Громова, режисерка

Людмила Губіанурі, завідувачка літературно-меморіяльного музею Міхаіла Булґакова

Віктор Гуменний, історик, кандидат історичних наук, Львівський національний університет імені Івана Франка

Михайло Гутор, кандидат політичних наук. завідував архівним відділом Національного історико-меморіяльного заповідника "Бабин Яр"

Віктор Даниленко, завідувач відділу, Інститут історіі Украіни НАН Украіни

Мирослав Данилків, голова ГО "Християнська Україна", депутат ЛМР

Надія Демич, вчитель

Катерина Демчук, перекладачка, драматургиня

Дмитро Десятерик, журналіст, газета "День"

Олена Джеджора, викладач, Український католицький університет

Маріана Джулай, менеджер мистецтва, куратор

Олеся Дзира, завідувачка відділу зарубіжної україніки НБУВ

Оксана Дмитерко, УКУ

Тарас Добко, перший проректор, Український католицький університет

Ольга Друг, завідувaчка відділу Музею історії міста Києва

Володимир Дубровський, економіст

Антон Дудко, перекладач (фрилансер)

Максим Дядик, бізнесмен, член опікунської ради премії ім. Георгія Гонгадзе

Ольга Дядинчук, завідувач Музею-садиби родини Антоничів – Бортятинської філії Львівського музею історії релігії

Олена Дядікова, ГО Локус

Тетяна Євсєєва, ст. н. сп., Інститут історії України НАН України

Віктор Єленський, доктор філософських наук, професор

Володимир Єрмоленко, філософ, директор з аналітики Інтерньюз-Україна

Дмитро Єсипенко, науковець, Інститут літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Геннадій Єфіменко, Інститут історії України НАНУ

Ярослав Журавльов, історик

Оксана Забужко, письменниця

Ольга Зайченко, автор та ведуча тренінгів з бізнес-компетенцій, соціальних та культурологічних питань, директор ПП "ІКЬЮ ІМПАКТ"

Ольга Зарічинська, Український католицький університет

Олег Засадний, керівник, забудовник, ТОВ "Львів стандартбуд"

Олена Заславська, виконавча директорка СФУ

Борис Захаров, директор БФ "Людина і право"

Євген Захаров, директор ГО "Харківська правозахисна група", голова правління ГО "Українська Гельсінкська спілка з прав людини", учасник Ініціятивної групи "Першого грудня"

Леонід Зашкільняк, професор Львівського національного університету імені Івана Франка, історик

Олександр Зінченко, історик, публіцист

Йосиф Зісельс, учасник Ініціятивної групи "Першого грудня", співпрезидент Асоціяції єврейських організацій та общин (Ваад) України

Богдан Іличок, доцент Національного університету "Львівська політехніка"

Олесь Ільченко, письменник

архиєпископ Ігор Ісіченко, професор Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

Дмитро Казаков, поет

Зоя Казанжи, журналістка

Володимир Казарін, ректор Таврійського національного університету імені В. І. Вернадського

Ірена Карпа, письменниця

Сергій Квіт, професор Національного університету "Києво-Могилянська академія"

Вахтанґ Кебуладзе, доктор філософських наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Уляна Кирчів, аспірантка УКУ (історія)

Оксана Кісь, історикиня, д. і. н., ст. н. с. Інституту народознавства НАН України

Ярослав Кіт, доктор філософії, директор Європейської філії Інституту глобальної і реґіональної аналітики

Маріанна Кіяновська, письменниця, перекладачка

Ірина Климова, завідувачка Музею Шолом-Алейхема (філія Музею історії Музею історії Києва)

Наталя Климовська, проректорка Українського католицького університету

Діана Клочко, мистецтвознавиця, провідний спеціяліст КМЦ НаУКМА

Микола Княжицький, народний депутат України

Катерина Кобченко, історикиня, КНУ імені Тараса Шевченка

Костянтин Ковалишин, художник, учасник Громадського сектору майдану Львова

Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги

Михайло Ковальчук, старший науковий співробітник Інституту української археографії й джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Богдан Кожушко, голова Секретаріяту Громадської ради при Комітеті ВРУ з питань гуманітарної та інформаційної політики

Іван Козаченко, соціолог, Кембриджський університет

Іван Козленко, арт-менеджер, генеральний директор Національного центру Олександра Довженка

Ігор Козловський, старший науковий співробітник Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України, кандидат історичних наук, учасник Ініціятивної групи "Першого грудня"

Галина Койнаш, Харківська правозахисна група, Український ПЕН

Наталія Колб, старший науковий співробітник відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАН України

Ольга Комарова, аспірантка, історичний факультет К-ПНУ імені Івана Огієнка

Євген Комолов, пенсіонер

Олександр Костригін, публіцист, блоґер

Сергій Кот, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України, кандидат історичних наук, Заслужений працівник культури України

Тетяна Котенко, провідний археограф Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Мирослава Котик, лікар-стоматолог

Олег Коцюба, літературознавець, керівник видавничої програми Українського наукового інституту, Гарвардський університет

Дмитро Крапивенко, головний редактор журналу "Український тиждень"

Іван Кругляк, член Правління Національного науково-дослідного реставраційного центру України

Галина Крук, письменниця, кандидат філологічних наук, доцент катедри української літератури ЛНУ імені І.Франка

Віктор Крупина, старший науковий співробітник, Інститут історії України НАН України

Андрій Курков, письменник, президент Українського ПЕН

Оксана Куценко, перукарка

Микола Кушнір, історик, директор Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини

Анастасія Левкова, письменниця

Андрій Левус, співкоординатор Руху опору капітуляції

Андрій Лесів, художник, творча майстерня "Аґрафка"

Олександр Лисенко, завідувач відділу Інституту історії України НАН України

Ольга Лімонова, вчитель історії (м. Київ)

Євгенія Лопата, директорка Міжнародного поетичного фестивалю Meridian Czernowitz

Данило Лубківський, заступник міністра закордонних справ України (2014)

Андрій Любка, письменник

Богдана Люлько, пенсіонерка

Тетяна Люта, заступниця генерального директора з наукової роботи Музею історії м. Києва

Тарас Лютий, філософ, НаУКМА

Віталій Ляска, кандидат історичних наук, головний редактор журналу "Локальна історія"

Євген Магда, доцент НТУУ КПІ імені Ігоря Сікорського, директор Інституту світової політики

Людмила Макульська, волонтерка

Михайло Малкуш, підприємець

Мирослав Маринович, проректор Українського католицького університету, політв’язень (1977–1987), учасник Ініціятивної групи "Першого грудня"

Максим Мартин, заввідділу "Юдаїзм" Львівського музею історії релігії

Михайло Мартиненко, історик, аспірант Українського католицького університету, волонтер

Богдана Матіяш, письменниця

Вікторія Матусевич, завідувач відділу УкрІНТЕІ

Василь Махно, письменник

Наталія Машталер, режисер

Ольга Мельник, НКММК "Мистецький арсенал"

Валентина Мержиєвська, кураторка освітнього напряму "Портал"

Надія Миронець, доктор історичних наук, професор

Андрій Мокроусов, директор видавництва "Критика" (Київ), редактор

Володимир Молодій, журналіст, "Локальна історія"

Євгеній Монастирський, історик, менеджер освітніх програм House of Europe

Іван Монолатій, професор Прикарпатського національного університету імені Василя Стефаника

Владислава Москалець, координаторка програми Єврейських студій Українського католицького університету

Олександр Мотиль, професор

Ігор Мриглод, фізик, директор ІФКС НАН України

Мар’ян Мудрий, історик, Львівський національний університет імені Івана Франка

Ольга Муха, кандидатка філосоських наук, культур-аналітикиня, програмна директорка УАК-Львів, координаторка конґресів, комітетів та нових центрів PEN International (London, UK)

Михайло Назаренко, літературознавець, доцент Інституту філології КНУ імені Тараса Шевченка

Віталій Нахманович, історик, відповідальний секретар Громадського комітету "Бабин Яр"

Данило Нікітін, куратор колекції графіки НХМУ

Фаїна Новак, пенсіонерка

Володимир Огризко, міністр закордонних справ України (2007–2009 рр.), керівник Центру дослідження Росії

Ірина Орлевич, завідувач відділу нової історії України Інституту українознавства ім. І. Крип’якевича НАНУ

Максим Осадчук, історик, Український католицький університет

Світлана Осіпчук, НТУУ КПІ, кафедра історії

Владислава Осьмак, керівниця культурно-мистецького центру НаУКМА

Олександр Павліченко, Українська Гельсинська спілка з прав людини, виконавчий директор

Галина Пагутяк, письменниця

Наталія Палій, перекладач, редактор

Олексій Панич, філософ, перекладач, провідний науковий співробітник НВО "Дух і Літера"

Тетяна Пастушенко, старша наукова співробітниця Інституту історії України НАНУ

Іван Патриляк, декан історичного факультету, професор катедри історії світового українства Київського національного університету імені Тараса Шевченка

Ірина Петренко, науковець

Катя Петровська, письменниця, авторка "Мабуть Естер"

Йоханан Петровський-Штерн, професор єврейських студій Північно-західного університету (Чикаґо, США); науковий працівник Українського наукового інституту Гарвардського університету, почесний доктор Національного університету "Києво-Могилянська академія", професор Українського вільного університету у Мюнхені

Світлана Піддубна, директор, Музей культури єврейського народу та історії Голокосту "Музей Михайла Мармера"

Галина Піднебесна, науковець, Міжнародний центр інформаційних технологій та систем

Валентина Піскун, історикиня, доктор історичних наук, професор, завідувачка відділу, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М.С. Грушевського НАН України

Олесь Пограничний, голова Капітули журналу "Ї"

Дарина Подгорнова, аспірантка кафедри історії НаУКМА

Анатолій Подольський, кандидат історичних наук, керівник Українського центру вивчення історії Голокосту, провідний науковий співробітник Інституту політичних і етнонаціональних досліджень ім. І. Ф. Кураса НАН України

Юлія Половинчак, к. і. н., керівник Національної юридичної бібілотеки НБУВ

Віталій Пономарьов, філософ, есеїст

Віталій Портников, журналіст

Геннадій Постніков, інженер

Ігор Пошивайло, кандидат історичних наук, генеральний директор Національного меморіяльного комплексу Героїв Небесної Сотні – Музею Революції Гідности

о. Богдан Прах, ректор Українського католицького університету

Ганна Протасова, маґістр літературознавства, журналістка, експертка програми "Мережі і авдиторії" Українського культурного фонду

Юрко Прохасько, Інститут Івана Франка НАН України, Львівський Національний університет, Львівський психоаналітичний інститут

Анна Процук, головна редакторка Видавничого дому "Портал"

Степан Процюк, письменник

Вероніка Равська, керівник проєктів та програм, УКУ

Яна Ратман (Yana Rathman), Nova Ukraine

Всеволод Речицький, голова Ради Харківської правозахисної групи, правник, політолог

Петро Рихло, професор Чернівецького національного університету імені Юрія Федьковича

Романа Романишин, художниця, творча майстерня "Аґрафка"

Олена Романова, історик, к. іст. н., Інститут сходознавства ім. А. Ю. Кримського НАНУ

Сергій Рябченко, завідувач відділу Інституту фізики НАН України, професор, доктор фіз.-мат. наук, чл.-кор. НАН України

Микола Рябчук, письменник і публіцист, почесний президент Українського ПЕН-клубу

Михайло Сало, підприємець

Ґабор Сарваш, архітектор, голова Товариства культури львівських угорців, викладач Львівської національної академії мистецтв

Роксоляна Свято, перекладачка, літературна критикиня

Тетяна Себта, історикиня, старша наукова співробітниця Інституту української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Ростислав Семків, директор видавництва "Смолоскип"

Мирослав Сеник, радник ректора Українського католицького університету

Анна Сизова, вчителька історії

Костянтин Сігов, філософ і громадський діяч, керівник Центру европейських гуманітарних досліджень НаУКМА

Олексій Сігов, Ph.D., редактор

Оксана Сікорська, викладачка їдишу, УКУ

Олексій Сінченко, літературознавець, член Українського ПЕН

Микола Сірук, оглядач газети "День"

Надія Скокова, історик, аспірант Українського католицького університету

Ігор Скочиляс, проректор з наукової роботи Українського католицького університету

Остап Сливинський, письменник, перекладач, член Українського ПЕН

Катерина Смаглій, доктор філософії в галузі історії, Донецький національний університет ім. Стуса

Мирослава Смольніцька, старша наукова співробітниця Інституту історії Украни НАН України

Світлана Сокуренко, інженер-електрик

Елеонора Соловей, доктор філологічних наук, професор

Олександра Сомиш, творчість, робота у єврейських організаціях

Роман Спектор, Єврейська культурна асоціяція

Олесь Старовойт, науковець, громадський діяч, учасник війни з Росією

Інна Cтаровойтенко, історик, кандидат історичних наук, Інститут української археографії та джерелознавства ім. М. С. Грушевського НАН України

Наталія Стеблій, археолог, Львівський національний університет імені Івана Франка

Світлана Стельмах, декан факультету наук про здоров’я УКУ

Тарас Стецьків, Зарваницька громадська ініціятива

А. Ю. Стувкін, науковець

Олена Стяжкіна, докторка історичних наук, професорка, Інститут історії України НАН України

Оксана Супронюк, кандидат філологічних наук, ст. н. с. Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського

Олександра Супряженко, голова ГО "Пушкарівський Яр" (м. Полтава)

Любомир Тарновський, проректор, Український католицький університет

Тетяна Терен, журналістка, віце-президентка Українського ПЕН

Марія Тимошенко, науковий співробітник, Музей історії міста Києва

Сергій Тихий, головний редактор ГР оперативної аналітики УНІА Укрінформ

Кирило Ткаченко, історик, докторант університету Віадрина (Франкфурт-на-Одері)

Мирослав Трофимук-старший, доктор філологічних наук, доцент ЛНУ імені Івана Франка

Наталя Трохим, перекладачка, письменниця, видавчиня

Наталія Тупікова, службовець

Олег Турій, проректор Українського католицького університету

Михайло Тяглий, науковий співробітник Українського центру вивчення історії Голокосту

Остап Українець, письменник, перекладач

Надія Уфімцева, аспірантка, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Артем Федорчук, історик (Ізраїль)

Марта Федьків, фінансова директорка

Вадим Фельдман, колишній секретар Громадського центру "Бабин Яр", 1989–1991 рр.

Людмила Филипович, науковець, НАН України

Тетяна Філевська, креативна директорка, Український інститут

Борис Фінкельштейн, дослідник, пенсіонер

Оксана Форостина, видавчиня

Галина Хараз (Єрусалим), редакторка й адміністраторка інтернет-сайтів "Бабий Яр – память и беспамятство" та "Меморiяльний музейний центр Голокосту євреїв Буковини"

Валентина Хархун, професор Ніжинського університету імені Миколи Гоголя

Леся Харченко, консультантка німецького фонду "Пам’ять, відповідальність і майбутнє" (EVZ)

Роксана Харчук, старший науковий співробітник Інституту літератури ім. Т. Г. Шевченка НАН України

Борис Херсонський, ректор Київського інституту сучасної психології та психотерапії (КІСПП)

Ярослава Хіміч, кандидат історичних наук, доцент, доцент катедри культурології та інформаційних комунікацій Національної академії керівних кадрів культури і мистецтв

Павло Хобзей, Український католицький університет

Тетяна Хорунжа, історикиня, редактор газети "Форум націй"

Іза Хруслінська, публіцистка, громадська діячка

Ірина Цілик, кінорежисерка, письменниця

Ілля Чедолума, історик, аспірант Українського католицького університету

Віталій Чернецький, літературознавець, перекладач, професор славістики Канзаського університету

Рефат Чубаров, голова Меджлісу кримськотатарського народу

Юрій Шаповал, доктор історичних наук, професор

Алфія Шевченко, координатор проєктів КНГУ

Володимир Шевченко, інженер КНУ ім. Тараса Шевченка

Дмитро Шевчук, проректор Національного університету "Острозька академія"

Мейлах Шейхет, директор Представництва Американського об’єднання комітетів для євреїв бувшого Радянського Союзу, захист прав людини та збереження єврейської духовної та історико-культурної спадщини України,

Наталя Шліхта, історикиня, НаУКМА

Роман Шляхтич, к. і. н., ст. викладач катедри історії України та правознавства Криворізького державного педагогічного університету

Маріанна Шпак, науковий співробітник Музею культури єврейського народу та історії Голокосту "Музей Михайла Мармера"

Юрій Щурко, священик УГКЦ, доктор біблійного богослов’я, декан філософсько-богословського факультету УКУ

Оксана Юркова, провідний науковий співробітник Інституту історії України НАН України

Петро Юровчик, журналіст, Волинська телерадіокомпанія

Лариса Якубова, завідувачка відділу Інституту історії України НАНУ

Анна Ямчук, керівник освітніх програм Чернівецького музею історії та культури євреїв Буковини

Максим Яременко, історик, Національний університет "Києво-Могилянська академія"

Віталій Яремчук, історик, професор НУ "Острозька академія"

Олеся Яремчук, журналістка та письменниця

Владислав Яценко, кандидат історичних наук, голова історичної секції Харківського історико-філологічного товариства

Петро Яценко, письменник, член українського ПЕН-клубу

Ярослав Яцків, академік НАН України, член Ініціятивної групи "Першого грудня"

Олег Бажан, Інститут історії України НАН України

Олена Терещенко, вчитель історії

Володимир Бірчак, історик, журналіст, керівник академічних програм Центру досліджень визвольного руху, редактор "Історичної правди", заступник директора Архіву СБУ (2014–2016)

Олексій Ясь, провідний науковий співробітник, Інститут історії України НАН України

Олег Леонтьєв, адвокат

Ірина Петрова, пенсіонер

Ольга Савенок, завідувачка просвітницько-організаційного відділу Національного музею Революції Гідности

Ксенія Чубук, журналістка видання "Nihilist"

Іван Вітюк, працівник освіти

Марина Демедюк, наукова співробітниця, Інститут народознавства