Заява Українського ПЕН щодо ситуації в Гонконгу

Члени Українського ПЕН солідарні з народом Гонконгу в його боротьбі за свободу і права.

Гонконг, який був британською колонією до 1997 року, переданий Китаю на основі угоди про "одну країну, дві системи" – за нею цей особливий адміністративний район має повну автономію, окрім питання оборони та ведення дипломатії. Гонконг став частиною Китаю, але вважалося, що при цьому тут усе ж зберігатимуться свобода слова, доступ до інтернету і право на публічні зібрання. Однак офіційний Китай сьогодні порушує цю угоду.

Багато мешканців Гонконгу вважають, що Китай веде систематичний наступ на цю автономію, і місцевий уряд йому в цьому допомагає. Керрі Лам, голову адміністрації Гонконгу, призначив комітет, який дотримується пропекінських поглядів.

31 березня 2019 року тисячі людей уперше вийшли на вулиці Гонконгу, висловлюючи протест проти закону про екстрадицію, який би дозволив китайському уряду вивозити з Гонконгу тих, хто підлягає судовому переслідуванню. Це означало би, що жертвами такої політики стануть насамперед письменники, інтелектуали, журналісти, блогери і люди культури, ті, хто висловлює незгоду з неповагою Китаю до міжнародних конвенцій, де Гонконг виступає стороною угод, а також мусульмани, яких переслідують у Китаї за політичними статтями. Мирна акція протесту 9 червня, в якій узяли участь понад мільйон маніфестантів, вилилась у відкрите протистояння з поліцією, що закінчилося нічним розгоном протестувальників із застосуванням спецзасобів. 12 червня поліція почала розганяти мирну демонстрацію, застосовуючи газ, кийки та інші насильницькі методи. Вимоги демонстрантів притягти поліцію до відповідальності не були вислухані.

Звідтоді протести набували дедалі масовішої форми, а маніфестанти висували нові вимоги, серед яких – захист демократичних цінностей та автономії Гонконгу, звільнення заарештованих та прямі вибори адміністрації. Впровадження закону про екстрадицію було відтерміновано. Тим часом брутальність поліції зростала. Свавілля на території кампусу Політехнічного університету і переслідування активістів вразили громадськість, так само, як арешти школярів. Поліція погрожує студентам "новим Тяньяньменем", а президент Китаю Сі Цзиньпін сказав, що "зітре їх на порошок", якщо доведеться. Ці його слова зробили дії поліції абсолютно безкарними.

Український ПЕН закликає уряд Гонконгу виконати вимоги народу Гонконгу, поважати демократичність влади та цінності прав людини і демократії. Ми засуджуємо ескалацію жорстокості й насильства проти демонстрантів з боку китайського уряду і закликаємо уряд Китаю дотримуватися міжнародних конвенцій, зокрема, Конвенції ООН з прав дитини, адже під екстрадицію підпадають і неповнолітні.

Україна, де відбулося три революції у проміжку між 1990 і 2014 роками, добре знає, що таке біль від свавілля політичних лідерів. Для учасників Революції на граніті 1990 року Тяньяньмень був надзвичайно важливою подією і прикладом мирного протесту. Львівське студентське братство, двигун цієї революції, проводило акцію на підтримку протестів на площі Тяньяньмень 1989 року. Дуже знаково, що зараз на касках активістів із Гонконзького політехнічного університету є напис українською мовою – "Слава Україні". Це означає, що цінності свободи й демократії не знають кордонів.

Український ПЕН закликає міжнародну спільноту солідаризуватися з народом Гонконгу і підтримати його в умовах загрози.