Проєкт "Мереживо" приїхав на Закарпаття

8-9 серпня в рамках проєкту "Мереживо. Літературні читання в містечках України" у Перечині та Чопі, що на Закарпатті, відбулися зустрічі з письменницями Анастасією Левковою та Юлією Стахівською за модерації Марії Титаренко.

На зустрічах авторки розповідали про свої досвіди переходу з художнього письма на писання для війни і про війну: Юлія написала серію відвертих колонок для Deutsche Welle, перекладених різними мовами для іномовних редакцій DW. Анастасія активно долучилась до створення проєкту Post to Stop War, а нещодавно співпрацювала із журналістами Аль-Джазіри над розлогим матеріалом про залученість у війні в Україні мусульман.

На зустрічах письменниці міркували, як війна змінює часопростір і як вписувати історію у пам’ять понищених міст. Як створювати мовні та діалектичні картини світу, а також як захистити рідну мову від засилля англіцизмів (тут письменниці-філологині на запитання із залу могли прочитати цілі лекції). Мовилось також про те, як повернути на літературну мапу різні регіони України, зокрема досі не оприсутнені. Як війна розставляє нові акценти, як змушує переосмислювати вже написане, а також про необхідність захищених тилів, у яких можна працювати, допомагати ЗСУ та проводити такі-ось читання.

"Повернутись у дім я зможу, але в безпечність – ні", – зізналась Юлія Стахівська, розповідаючи про своє покинуте місто Бучу і про бажання навчитися "ластівчиного вміння будувати будинок з нічого".

"При початку повномасштабної війни годі було втишитись, тобто у тиші спокійно і зосереджено працювати, а це необхідна умова для письменницької діяльності", – розповідала про свій досвід перемикання з писання романів на писання про війну Анастасія Левкова.

Найстаршому відвідувачу читань у Перечині, панові Івану, виповнилось 85 років, а наймолодшій, Олександрі, 9. Олександра передала авторкам ось таку записку: "Я хотіла запитати, що змусило вас стати письменницями, бо я ще маленька, але я почала писати книжку "Усе про Україну", і скоро закінчу її". Інша юна читачка з Чопу запитала: "Як ви пишете, коли зовсім не пишеться?"

Сподіваємося, що наші зустрічі "Мережива" надихнули і замислили юних письменниць, а також усіх присутніх містян. Ми щиро вдячні за гостинний прийом та завзяте сприяння:

Комунальний заклад "Центр культури і дозвілля" Перечинської міської ради

Комунальний заклад "Краєзнавчий музей міста Перечин"

Комунальний заклад "Публічна бібліотека" Перечинської міської ради

КЗ "Центр культури та дозвілля" Чопської міської територіальної громади

КЗ "Публічна бібліотека Чопської міської територіальної громади"

Світлини: Марія Титаренко, Mikhail Shchoka, Чопська міська рада