Коли закінчиться війна? Проєкт "Мереживо" на Буковині

274
Роздрукувати
Титаренко Марія
Титаренко Марія
Поетка, есеїстка, журналістка, медіадослідниця, лекторка
Коли закінчиться війна? Проєкт "Мереживо" на Буковині

3-4 листопада в рамках проєкту Українського ПЕН "Мереживо. Літературні читання в містечках України" у містечках Сторожинець та Кіцмань на Буковині відбулись зустрічі з письменницями Оленою Павловою (Рівне-Київ) та Мариною Пономаренко (Київ) за модерації Марії Титаренко (Львів).

Цього разу до містян завітав поетичний "десант". Відтак на зустрічах розмови про творчість та війну плавно переходили у читання поезій (здебільшого теж про війну), а поезія, своєю чергою, провокувала нові й нові питання до розмови.

Отож, йшлося про зміну "порядку денного" поетів у час війни. Про пошук і перевинахід нових слів, якими ніхто раніше не користувався у повсякденні. Про ревізію метафор, які втратили своє переносне значення. Про вірші "як вимушену реакцію" та вірші як терапію. Про кореляцію поезії з гумором та мистецтвом створення мемів (обидві поетки мають у цьому неабиякий досвід), адже поезія та меми будуються на парадоксах та контекстах.

Говорили про те, як війна все увиразнює та робить контрастнішим, а також про нові формули любові, як-от просте "як ти?". Про артефакти війни (гільзи, снаряди та ін.), що стають артоб’єктами у поезії та житті (вазами, намистом, мастихіном):

"Прикраси маєш такі, що зброю можна заряджати ними" (з вірша "Амазонка" О. Павлової).

Про відновлення через глибоке, якісне спілкування, а також через людей, подорожі та відчуття добре написаного вірша. Про рубежі можливостей та "нічні тривоги як катування". Але найбільше про любов. Майбутня поетична збірка Марини матиме назву "Книжка любові і люті".

"Це те, що ми зараз відчуваємо, – пояснює свій задум Марина, – це багато люті до ворога і водночас любов до наших людей".

На зустрічах мовилося також про різні стратегії написання поезії: Марина "списує" вірші з людей, її чіпляють в них протиріччя. Олена натомість творить поезію з метафори, яка пізніше розгортається у вірш: бачить наїжачені колючі каштани і поруч протитанкові "їжаки", ось і початок нового вірша. "Треба бути відкритими до віршів, пускати їх крізь себе", радить Олена. Її поетична збірка "Шкіра міст" про міста, які мають шкіру, і стіни, які мають вуха, це збірка, в якій дивовижним чином вірші, написані кілька років тому, актуалізуються по-новому: наприклад, вірш "Холодна війна" про проблему теплопостачання (у стосунках) у найлютіші морози, з випадковими обігрівальними пристроями, "необережне поводження з якими призводило до того, до чого призводило".

Насправді, письменниць у містечках розпитували про все. Найважливіше коли закінчиться війна? адже поетки працюють з "тонкими матеріями", можливо, та й щось знають. А разом з тим, чим закінчиться історія "Марії з Маріуполя" чи кого першого забере до себе на небо дід Іван Маньку чи Надьку у віршах Марини. Що поетес надихає на вірші і що відновлює в часи криз. Що робити із цими новими досвідами війни. І як повернути значимість бібліотек на державному рівні, які, насправді, стали тепер новими культурними хабами та прихистком для переселенців.

"Наша бібліотека – маленька філармонія", – напівжартома казала директорка Кіцманської публічної бібліотеки.

Зустріч у Кіцмані символічно закінчилась під звуки сирен (або "серенад", які замість сирен волів би співати Оленин відомий комікс-персонаж кіт Інжир). А "Мереживо" укотре залишило по собі більше запитань, ніж відповідей, низку недоплетених ниточок та меандрів, які, сподіваємося, вимережуватимуть далі нові і нові візерунки на наших літературно-воєнних мапах.

Проєкт реалізується за підтримки The New Democracy Fund у рамках співпраці з Danish Cultural Institute

Український ПЕН висловлює щиру подяку за підтримку:

Сторожинецькій центральній бібліотеці, а зокрема п. Іванні Лугиній;

Кіцманській публічній бібліотеці, а зокрема п. Орисі Сухолотюк.

Фейсбук-стрим зустрічі у Сторожинці можна подивитися тут.

Уривки зі зустрічі у Кіцмані можна подивитись тут.

Світлини: Олена Павлова, Марина Пономаренко, Марія Титаренко та Христина Мельничук
Теги: #Мереживо
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: