Відбулась 22-га літературно-волонтерська поїздка ПЕН на Харківщину та Донеччину

З 30 червня до 3 липня 2024 року Український ПЕН провів 22-гу від початку повномасштабного вторгнення літературно-волонтерську поїздку до Харківської та Донецької областей. Це були важливі для нашої спільноти дні пам'яті про наших колег – Володимира Вакуленка та Вікторію Амеліну, тож разом із колегами з Truth Hounds, Харківського ЛітМузею, фонду Доброчинець та Ukraine World ми відвідали рідну для Володимира Капитолівку та Краматорськ, де минулого літа росіяни поранили Вікторію.

30 червня Український ПЕН та Харківський ЛітМузей організували у Харкові розмову "Як ми пишемо про війну" за участі письменниці, перекладачки Катерини Калитко та журналістки Євгенії Подобної. Модерувала розмову культурна менеджерка і журналістка Софія Челяк. Говорили про спільну пам'ять часу війни і мову для неї, про моделі й тяглість жіночого досвіду й цінність кожної окремої історії, про діяльну участь у житті спільноти й зрощування переломів любов'ю до своїх людей, найглибший сенс якої ми збагнули зараз, про (не) можливість втоми для українців та про циклічність історії.

1 липня, день, коли Володимирові Вакуленку мало б виповнитися 52 роки і минув рік з того часу, як Росія забрала у нас нашу дорогу подругу і колежанку Вікторію Амеліну, ми разом з нашими авторами і колегами вирішили зустріти в Капитолівці – рідному селі Володі, яке стало рідним і дорогим і для Віки. Тут Віка збирала свідчення людей після деокупації і знайшла щоденник Володі. Сюди Віка приїхала напередодні трагедії у Краматорську, щоб провідати батьків Володі.

В Капитолівці, у саду, який посадив Володимир, відкрили мурал, над яким працювали харківська художниця Дарія Хрисанфова та дітки з Капитолівки. Про мурал на цьому місці довго мріяв Володя, а потім – і Віка. Потому в місцевій бібліотеці, якою опікується Юлія Какуля-Данилюк, Truth Hounds презентували розслідування, що доводить причетність російських військових до вбивства Володимира. Наостанок друзі Віки і Володі розповідали про їхні книжки і читали їхні вірші.

Окрім того, як і в кожній нашій поїздці, ми привезли нові книжки українською та англійською мовами для Капитолівської та Ізюмської бібліотек. 

Також ми поповнили книжкові полички новими виданнями у Краматорську - в культурному хабі для дітей "Терикон", яким опікується волонтерська організація ГО БАЗА UA, та нашу поличку буккросингу для військових, яку минулого року ми створили спільно з Благодійним фондом "Всі Поруч".

А ще наша авторка Олена Рибка провела майстер-класи для дітей у Краматорську та селі Чистоводівка на Ізюмщині, де під час російської окупації було зруйновано школу та бібліотеку.

У рамках волонтерської поїздки на Харківщині ми передали тепловізор для 4-ї танкової бригади. Окрім того, ми привезли зарядну станцію для 66-ї танкової бригади.

Наостанок ми відвідали друкарню "Фактор-Друк" у Харкові. Тут, зокрема, друкувалися чи мали бути надруковані у ці місяці книжки із серії "Бібліотека Українського ПЕН", підготовлені видавництвом Vivat, – "Я перетворююсь..." Володимира Вакуленка-К., "Поміж сирен", "Слова і кулі", "Діалоги про війну".

У травні росіяни влучили в палітурний цех друкарні ракетою С-300. Внаслідок удару загинули 7 працівників. Ще кілька людей досі перебувають у лікарні.

Друкарня "Фактор-Друк" була однією з найбільших і найсучасніших в Європі. Раніше тут щороку друкували 750-900 тисяч книжок. У палітурному цеху зшивалися книжкові блоки і прикріплювалися обкладинки. Тут також стояли унікальні верстати повного виробництва – єдині в Україні. Нині завдяки іноземним партнерам цех почали відбудовувати. Ці роботи триватимуть щонайменше пів року.

Дякуємо за підтримку нашої поїздки всім підписникам, які долучилися до нашого збору для військових, волонтерській організації Доброчинець, книгарні Raven Books у Дубліні, Book Aid International, Кримському дому, видавництву Pabulum та ІТ-компанії Avenga Ukraine. Дякуємо за організацію дня пам'яті в Капитолівці Юлії Какулі-Данилюк, Оксані Астраханцевій, Тетяні Пилипчук і команді Харківського ЛітМузею.