Пішов із життя український дисидент Василь Овсієнко

На 75 році після тривалої хвороби пішов із життя Василь Овсієнко — український дисидент, громадський діяч, політв'язень радянських концтаборів.

Уперше за звинуваченням у антирадянській агітації та пропаганді Овсієнка заарештували у березні 1973 року, коли йому було 23 роки. Сумарно громадський діяч провів у неволі через свої переконання понад 13 років.

Ще у 60-ті Василь Овсієнко розповсюджував український самвидав "Інтернаціоналізм чи русифікація?" Івана Дзюби у середовищі студентів. 1988-го року увійшов до Всеукраїнської координаційної ради Української Гельсінської групи, очолював Житомирську філію організації. У 1998 році став координатором програми Харківської правозахисної групи. Після розпаду СРСР разом із однодумцями йому вдалося вивезти деякі речі із камер український політв'язнів у Пермській області Росії, зокрема ключі від камери Василя Стуса. Також Овсієнко організовував експедиції на Соловецькі острови та в урочище Сандармох.

Василь Овсієнко є лауреатом Премії імені Василя Стуса за публіцистику, Премії імені Івана Огієнка в номінації "Громадська діяльність"; нагороджений орденом "За заслуги" ІІІ ступеня, орденом "За мужність" І ступеня, орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня.

"Не стало Василя Овсієнка – людини численних чеснот, християнина, українського філолога, редактора, літописця руху опору, популяризатора життя і творчості Василя Стуса та інших дисидентів, політвʼязня брєжнєвсько-горбачовських таборів […]. Це була велика і дуже скромна людина, подвижник, яких одиниці на мільйони", — згадує редактор "Історичної правди" Вахтанг Кіпіані.

Український ПЕН висловлює щирі співчуття рідним та близьким Василя Овсієнка