У Києві відбулася акція з нагоди 22-х роковин від дня вбивства Георгія Ґонґадзе

152
Роздрукувати
У Києві відбулася акція з нагоди 22-х роковин від дня вбивства Георгія Ґонґадзе
Фото: Олександр Хоменко

16 вересня виповнилося 22 роки від дня викрадення та вбивства українського журналіста Георгія Ґонґадзе. Правозахисні та медійні організації провели в Києві, поруч із могилою Ґонґадзе на Подолі, щорічну Акцію пам’яті Георгія Ґонґадзе і всіх вбитих українських журналістів.

"16 вересня 22 роки тому моє життя змінилося кардинально. Ми востаннє обійнялися, Георгій востаннє поцілував дітей, – згадала під час події Мирослава Ґонґадзе, керівниця Голосу Америки у Східній Європі. – Після того, думаю, навіть Україна стала іншою".

Журналістка нагадала, що широкий розголос, який викликало вбивство Ґонґадзе, та протести громадськості завадили планам тодішнього президента Леоніда Кучми змінити Конституцію України та посилити свою владу. Вона також наголосила на тому, що справа Георгія у боротьбі за свободу України триває. 

"Сьогодні дуже багато воїнів гине, захищаючи право України на існування. Важливо, щоб усі ці смерті не були даремними".

Під час акції журналісти та правозахисники згадали про внесок Георгія Ґонґадзе у боротьбу проти агресивної зовнішньої політики Росії, яку та веде проти сусідніх країн.

"Важко гіпотетично говорити, що робив би Гія, якби був у такій ситуації, як зараз. Дозволю собі припустити, що він точно не мовчав би. Він був би або бійцем на фронті або військовим кореспондентом", – зазначила правозахисниця та журналістка Лариса Денисенко.

Денисенко зауважила, що чимало журналістів і журналісток зараз працюють на тимчасово окупованих територіях, щоб Україна і світ і далі отримували правдиву інформацію про злочини Росії.

"Цього дня ми завжди згадуємо колег, які пішли з життя. Але я дуже хотіла би, щоб ми згадували їх не як жертв подій, а як людей, які боролися за нас з вами".

Також під час акції вшанували памʼять українських та закордонних журналістів, убитих російськими окупантами від початку вторгнення на територію України.

"Усі вісім з половиною років, доки триває війна Росії проти України, інформація відіграє дуже важливу роль. Саме завдяки журналістам всі ми і світ знаємо про справжнє обличчя Росії, про ті злочини, зокрема і медіазлочини, які росіяни вчиняють на наших землях, – наголосила Тетяна Терен, виконавча директорка Українського ПЕН. – Ми знаємо, що їх не зупиняє напис "Преса" на касках, бронежилетах чи автівках. І сьогодні нам важливо пам’ятати цю страшну і болісну цифру: з початку повномасштабної війни Росії проти України загинуло вже 38 українських і закордонних журналістів. 8 з них загинули під час виконання професійних обов'язків, ще 30 журналістів загинули як цивільні або захищаючи Україну в лавах Збройних сил України".

Оксана Романюк, виконавча директорка Інституту масової інформації, нагадала, що від початку повномасштабного вторгнення Росії країна-агресор скоїла вже понад 435 злочинів проти журналістів та медіа в Україні. Крім убивств, до переліку таких злочинів входять викрадення журналістів, погрози, вимушена зупинка роботи редакцій, вимкнення українського мовлення тощо. 

"Росія прийшла для того, щоб знищити свободу слова та демократію. Диктатурі потрібна тиша. Замість офісів місцевих медіа на окупованих територіях – вирви, котловани. Так сталось з офісом "Телегазети" в Кадіївці Луганської області. Так зруйновано вщент офіс "Вільного радіо" в Бахмуті. Зруйновані вщент редакції в Миколаєві та Запорізькій області. Загалом понад 215 редакцій місцевих медіа були змушені закритись", – зауважила Оксана Романюк

Окрім того, виконавча директорка Інституту масової інформації закликала правоохоронні органи встановити замовників та виконавців убивств українських журналістів та розслідувати кримінальні справи, порушені за фактами нападів на медійників.

Розповіли також на події і про злочини та утиски проти журналістів, які Росія вчиняє в окупованому Криму та на інших тимчасово непідконтрольних Україні територіях.

"Зараз у російському ув'язненні перебувають 14 журналістів, які розповідали про репресії на окупованому Кримському півострові, – повідомила Тетяна Печончик, голова правління Центру прав людини ZMINA. – З 2014 року Росія методично знищувала незалежні медіа в Криму, і зрештою майже єдиними, хто ризикував доносити правду звідти, залишилися громадянські журналісти, прості громадяни, яким часто доводиться платити власною свободою за свободу слова. Після 24 лютого переслідування в Криму посилилися, були введені нові кримінальні статті за антивоєнні протести чи "дискретитацію" російської армії, а списки політв'язнів – зросли. Серед них – двоє громадянських журналістів, яких кинули за ґрати навесні і влітку, – це Ірина Данілович і Вілен Темер'янов. Утім, незважаючи на переслідування і залякування, в Криму досі лишаються інформаційні ініціативи і громадянські журналісти, які продовжують висвітлювати події на окупованому півострові".

Акцію пам’яті Георгія Ґонґадзе та всіх вбитих українських журналістів організували Премія імені Георгія Ґонґадзе, Український ПЕН,  Центр прав людини ZMINA та Інститут масової інформації.

Фото: Олександр Хоменко
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: