Російські злочини проти медіа в Україні: у центрі Львова відбулася акція солідарності з журналістами на війні

774
You can read this article in English
Російські злочини проти медіа в Україні: у центрі Львова відбулася акція солідарності з журналістами на війні
Фото: Катя Москалюк

31 березня у Львові на площі Ринок, 32 відкрилася виставка "Call the War а War: Російські злочини проти медіа в Україні після 24 лютого 2022". Проєкт покликаний розповісти про журналістів та журналісток, які загинули, опинились у полоні або зазнали переслідувань внаслідок повномасштабної війни, яку Росія розв'язала проти України, а також нагадати і закликати міжнародну журналістську спільноту називати війну Росії проти України саме війною, а не "кризою", "конфліктом" чи "військовою операцією".

Виставку розмістили у Львові – місті, в якому зараз працює кількасот представників українських та закордонних ЗМІ. Вона складається з 10 площин, кожна з яких розповідає історії злочинів, скоєних Росією проти журналістів вільних медіа. На банерах розміщені фотографії та історії журналістів, які загинули як під час виконання професійних обовʼязків, так і у лавах ЗСУ, а також тих, хто зазнав поранень унаслідок ворожих обстрілів, був викрадений та потрапив у полон.

Кілька з таких історій пролунали під час церемонії відкриття виставки. Її ведучими стали Тетяна Терен, виконавча директорка ГО "Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу", та Максим Ситніков, менеджер правозахисних проєктів Українського ПЕН.

image

У церемонії відкриття взяли участь колеги та друзі журналістів, які загинули, постраждали, потрапили в полон або зникли безвісти з моменту повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Політолог Микола Давидюк розповідав історію загиблого американського журналіста Брента Рено:

"Російські війська б'ють по українських та іноземних журналістах з однієї простої причини. Тут (в Україні) вони порушують усі можливі й неможливі військові закони й хочуть ці злочини приховати. Вічна пам’ять людям, які віддали життя, щоб врятувати інших, які не стояли осторонь чужого горя, а пішли в найгарячіші точки, щоб допомогти цивілізованому світу дізнатись правду".

image

Про поранення на Київщині кореспондента Радіо Свобода Марʼяна Кушніра та інші історії колег, які висвітлюють воєнні злочини Росії, говорила журналістка Радіо Свобода Галина Терещук:

"Багато моїх колег працюють у гарячих зонах, щоб показати, що те, що відбувається в Україні, – це не війна з Путіним, це війна з Росією. Мрію, щоб кількість фото, які ми тримаємо зараз, не збільшувалася, як і не збільшувалась кількість загиблих українців. Буквально щойно ми були на похороні колеги, який замість камери взяв у руки зброю, щоб захищати свою землю і народ. Ми не просто українські журналісти, які на передовій чи в тилу, ми – громадяни України. У тому й відмінність: це те, що сьогодні проходить через наші серця, через наші емоції. Те, що дуже болить".

image

Про загибель телеоператора Євгена Сакуна під час ракетного удару по Київській телевежі на Дорогожичах, а також про умови, в яких нині працює Суспільне мовлення, розповів генеральний продюсер Українського радіо, член Наглядової ради НСТУ Дмитро Хоркін. Історією звільненої з полону окупантів журналістки hromadske Вікторії Рощиної ділилася її колега Марʼяна Пʼєцух. Про зниклого безвісти фотожурналіста Макса Левіна говорив його колега, фотожурналіст Стас Козлюк.

"Я не думаю, що під час криз, військових конфліктів – чи які там ще є слова, аби замінити слово "війна" – використовують балістичні ракети чи авіацію. Це нонсенс. У Харкові я бачив, як обстрілювали телевежу. Найжахливіший звук, який я чув, – це звук літака, який скидає бомбу. Тому я дуже прошу іноземних колег називати речі своїми іменами, бо зараз для нас це важливо".

Виставка триватиме до 4 квітня. Подія відбулася за підтримки ГО "Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу", ГО "Львівський медіафорум", ГО "Інститут Масової Інформації", Ukraine Media Center, Львівської міської ради та Премії імені Георгія Ґонґадзе. Організатори наголосили: світ має усвідомити, що Росія – агресор. Тому закордонним журналістам та медіа критично важливо правильно говорити про воєнні злочини проти України.

image

Тетяна Терен, виконавча директорка ГО "Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу":

"Війна, яку Росія розв’язала проти України, має інформаційну частину: окрім бомб і ракет, агресор і у своїй країні, і в зовнішній комунікації постійно вдається до дезінформації, фейків та маніпуляцій. На жаль, і чимало закордонних медіа досі не розуміють, наскільки у цій війні важливі слова, продовжуючи використовувати у своїх статтях і сюжетах поняття "криза", "конфлікт" чи "військова операція". Такі визначення не лише суперечать резолюції ООН, але й є неповагою до пам’яті тих колег-журналістів, які загинули на війні Росії проти України, і тих, які продовжують доносити правду про злочини російських окупантів, попри ризик для власного життя. Тому ми закликаємо всіх закордонних журналістів говорити правду – називати війну війною".

Ольга Мирович, виконавча директорка ГО "Львівський Медіафорум":

"У війні Росії проти України журналісти стали для ворога не менш важливою мішенню, як армійці. Тому, що воєнні злочини люблять тишу, а безмовні свідки не несуть загрози. Тому, що кадри з фронту часто промовляють до нас голосніше за офіційні зведення з поля бою. Правда про злочини Росії проти людяності, правда про Харків, Херсон чи Маріуполь – страшна, як і страшна ціна, яку часто доводиться платити журналістам за можливість її розповідати. І ця правда – не щось абстрактне. Це життєво необхідна інформація для тих, хто перебуває в небезпеці. Це докази російських злочинів для міжнародних судів. Це надія світу на те, що зло буде зупинено і покарано".

Оксана Романюк, виконавча директорка ГО "Інститут масової інформації":

"Ми закликаємо міжнародні медіа не применшувати ролі українських журналістів з якими вони співпрацюють пліч-о-пліч. Саме завдяки українським журналістам та фіксерам іноземні журналісти почуваються більш безпечно, мають злагоджений маршрут, отримують корисні контакти та мають ексклюзивний контент. Втім, є ситуація, коли іноземні медіа ігнорують роль українських журналістів, як було з продюсеркою Олександрою Кувшиновою, яка працювала в парі з оператора П’єром Закржевським для американського телеканалу Fox News. Кувшинову називали "консультанткою", хоча насправді вона мала журналістське посвідчення та контракт з Fox News. Українські журналісти важливі теж".

image

Станом на 31 березня, пʼятеро журналістів загинули, виконуючи свої професійні обовʼязки в Україні, девʼятеро – були поранені, двоє – зникли безвісти і щонайменше двоє – перебувають у полоні. Ще троє – віддали своє життя, захищаючи Україну у лавах ЗСУ. Двоє – загинули як цивільні.

Фото: Катя Москалюк

31 березня 2022
774
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: