
Фото: Дмитро Ларін
Гнатюк Оля
Радниця Президента
female
Народилася 11 листопада 1961 року у Варшаві. Дослідниця, перекладачка, есеїстка, пише польською та українською мовами.
Професор Національного університету "Києво-Могилянська Академія" і Професор-emeritus Варшавського університету.
До 2005 року навчалась і працювала в Варшаві, з 2006 року живе в Києві. У 2006–2010 роках – І радник Посольства Республіка Польща в Україні. З жовтня 2010 дотепер — керівник програми спільних маґістерських студій НаУКМА та Варшавського університету.
Редакторка кількадесяти книжок (художня література, наукові дослідження, історичні джерела), а також перекладачка художньої літератури та гуманітаристики.
Громадські організації:
- Польський ПЕН (до 2006 – член правління)
- Міжнародний фонд "Відродження" – з 2011 року до 2014, член правління
- Ініціативна група 1 грудня (з 2020 р.)
Бібліографія
- Монографія "Українська барокова релігійна пісня" (1994)
- У співавторстві з Богумілою Бердиховською "Бунт покоління. Розмови з українськими інтелектуалами" (2000, український переклад – 2004; чеський – 2008)
- "Прощання з імперією. Українські дискусії про ідентичність" (книжка отримала нагороду ім. Єжи Ґєдройця (2003) та нагороду Східного огляду (2004); український переклад – 2005)
- "Польсько-український діалог: часопис KULTURA та його спадщина. До сторіччя Єжи Ґедройця" (2007)
- "Між літературою і політикою. Есеї та інтермедії (2012)
- "Відвага і страх" (2015 – паралельно польською та українською мовою; 2019 – переклад англійською)
Антології польською мовою:
- "Рибо-вино-кур. Українська література останніх 20 років" (Варшава, 1994)
- "Степова легенда. Українська мала проза доби модернізму" (Варшава, 2001 – спільно з Л. Шост)
- "Пролог, не епілог... Переклади української поезії першої половини ХХ ст." (спільно з К. Котинською)
- "Сни про Європу" (Краків, 2005)
Переклади:
- Юрій Андрухович "Rekreacje" (1994; 1996; 2005)
- Юрій Андрухович "Erz-herz-perc" (1996)
- Іздрик Юрій "Wozzeck" (1997; спільно з Л. Стефановською)
- Наталія Яковенко "Historia Ukrainy" (2000; спільно з К. Котинською)
- Юрій Андрухович "Perwerzja" (2003; спільно з Р. Руснак)
- Юрій Андрухович "Ostatnie terytorium" (2002; спільно з К. Котинською та Л. Стефановською)
- Микола Рябчук "Od Małorosji do Ukrainy" (2003; спільно з К. Котинською)
- Олександр Зінченко "Katyń" (2016)
Відзнаки
- Нагорода ім. Антоновичів (2010)
- Кавалерський Хрест Ордена Відродження Польщі (2012)
- Nagroda im. Ksawerego i Mieczysława Pruszyńskich Польського ПЕН (2018)