"Книги солідарності": розмова про подорож 25 тисяч британських видань до українських читачів

На XIІ Міжнародному фестивалі "Книжковий Арсенал", що відбудеться з 30 травня до 2 червня, пройдуть заходи у межах Спеціальної програми Українського ПЕН "Тривання голосу"

В умовах повномасштабної війни росії проти України зберігати та оновлювати книжкові фонди нелегко: починаючи з 24 лютого 2022 року російські окупанти зруйнували або пошкодили понад 700 українських бібліотек. До кінця 2024 року бібліотеки в усіх регіонах України отримають 40 000 книжок від британських видавництв у межах спільної ініціативи Українського ПЕН, Book Aid International, English PEN, PEN International та "Гуманітарної Нової Пошти". В рамках події буде представлено ініціативу "Незламні бібліотеки" та відео про проєкт від продакшну ТОВ "Істмен Філмс" у співпраці з "ТРО Медіа" та ДП "Кримський дім". Запрошені директор(к)и бібліотек розкажуть детальніше про свою роботу в умовах війни.

Учасники та учасниці: Світлана Годун (Іванківська публічна бібліотека), Леся Циба (Публічна бібліотека Бобровицької міської ради Чернігівської області), Богдан Бухтатий (Центр надання культурних послуг у Близнюках).

Модерує Тетяна Терен

Локація: Літературна сцена

Субота, 1 червня
17:30 – 18:30

Концепція Спеціальної програми Українського ПЕН "Тривання голосу":

Як звучить наш голос під час війни? Що він може розповісти про наше минуле, про те, ким ми є сьогодні і ким станемо?

Чи чуємо ми свій власний голос і чи чутно його назовні?

У "хрипкому голосі війни", як його означив Гліб Бабіч, звучить наш біль від втрат і неможливості бути поруч із найдорожчими.

Наш голос часом ламається і кришиться, "наче у мову влучив снаряд", як написала Вікторія Амеліна. Тож ми постійно шукаємо нові слова, щоб підтримувати, любити і свідчити.

Іноді у нашому голосі чути все більше втоми, але ми переборюємо її, щоб розмовляти зі світом — гучно, переконливо і суб’єктно.

І ми ніколи не дозволяємо собі мовчання, бо говоримо не лише за себе, а й за тих, кого росія позбавила голосу, й за тих, у кому наш голос триватиме далі.

Протягом століть імперія штовхала нас у безголосся, але нарешті ми повертаємо собі своє — свої імена і свої голоси.

У спеціальній програмі Українського ПЕН голоси наших загиблих поетів та поеток лунатимуть у голосах їхніх друзів і колег під час музично-поетичного перформансу Олесі Здоровецької. Для підсилення нашого голосу, ми об'єднаємо поезію, музику і спів у проєкті Катерини Калитко та Мар’яни Садовської. Ми також говоритимемо про важливість українського голосу і його відображення в інших мовах й культурах з іноземними інтелектуалами, презентуючи наші міжнародні проєкти "Діалоги про війну", "Звіт з майбутнього" та "Незламні бібліотеки".

Водночас у нашій програмі звучатимуть голоси учасників фестивалю "Прописи" — тих, хто щойно приходить у літературу і хто так уважно та тонко вслухається в голоси авторів та авторок попередніх поколінь. У їхніх текстах багато гіркоти, і вони б хотіли "замінити // слово війна на багато інших слів // що чекають на промовляння". Але саме в їхніх віршах і прозі наш голос перетікає з нашого минулого та нинішнього — у наше майбутнє.