Maksym Butkevych

Максим Буткевич народився 16 липня 1977 року у м. Київ.

Вступив на факультет філософії КНУ ім. Шевченка, який закінчив зі ступенем спеціаліста з філософії (спеціалізація — соціальна філософія та філософія історії). З 1998 по 1999 Максим працював методистом кафедри культурології та археології Національного університету "Києво-Могилянська Академія".

У 1999 році працював на посаді кореспондента/редактора відділу міжнародної інформації телеканалу СТБ. Потому (2001) він перейшов до відділу міжнародних новин ТСН на телеканалі "1+1".

Згодом навчався в Університеті Сассексу (Брайтон, Велика Британія), де здобув ступінь магістра мистецтв з антропології (спеціалізація — антропологія розвитку і соціальної трансформації).

У Великій Британії працював продюсером/журналістом Української Секції Всесвітньої служби BBC в Лондоні. По закінченні 18-місячного контракту залишився журналістом-фрілансером для місцевих інформаційних веб-сайтів, радіостанцій.

У 2006 році повернувся до України, став журналістом відділу міжнародної інформації ТСН, а наступного року — спеціальним кореспондентом міжнародного відділу "НІС" (телеканал "Інтер").

У 2008 році став співзасновником і співкоординатором неурядової ініціативи "Без кордонів" ГО "Центр "Соціальна дія"", що займаються моніторингом ситуації з правами людини в Центральній Азії та інших регіонах, право на притулок та права біженців в Україні, протидію ксенофобії та расизму. У проєкті "Без кордонів" Максим займався захистом біженців, переселенців і осіб без громадянства, досліджував мову ворожнечі.

Протягом декількох років працював спеціалістом зі зв'язків з громадськістю в Управлінні Верховного Комісара ООН у справах біженців у регіоні Україна — Молдова — Білорусь. Був радником Офісу УВКБ ООН.

2012 року разом з Тетяною Печончик та Мариною Говорухіною заснував громадську організацію "Центр інформації про права людини" (Центр прав людини ZMINA).

2013 року став співзасновником "Громадського Радіо", де працював журналістом і ведучим два роки; під час протестів на Майдані відзначився у громадських правозахисних протестних ініціативах.

З березня 2014 Буткевич залучений як координатор до "Ресурсного центру допомоги вимушеним переселенцям" — спільного проєкту громадських ініціатив, які опікуються допомогою внутрішньо переміщеним особам, і Секретаріату Уповноваженого Верховної Ради з прав людини. Був членом Громадської ради при МВС (2008—2010), членом Національного комітету Amnesty International Ukraine (2007—2008), учасником / тренером Національної освітньої програми "Розуміємо права людини".

З березня 2022 року Максим Буткевич захищав Україну в лавах Збройних Сил України у складі 210-го спеціального окремого батальйону "Берлінго". Брав участь у звільненні Київщини.

Був командиром взводу. У червні 2022 року потрапив у полон до російських окупантів у районі Золотого і Гірського на Луганщині. 10 березня 2023 року так звані "суди" на тимчасово окупованих росіянами частинах Донецької та Луганської областей "засудили" Буткевича до 13 років позбавлення волі. 18 жовтня 2024 року Максима звільнили в межах обміну полоненими.