Проєкт "Мереживо. Літературні читання в містечках України" відвідав Київщину

4 листопада у рамках проєкту Українського ПЕН "Мереживо. Літературні читання в містечках України" у містах Біла Церква і Васильків на Київщині поспілкувалися з читачами й читачками письменниці Ірина Славінська (Київ) і Віра Курико (Чернігів). Модераторка заходів – Анастасія Левкова (Львів). Проєкт реалізується за підтримки The New Democracy Fund у рамках співпраці з Danish Cultural Institute.

Мова на зустрічах ішла, зокрема, про можливості й неможливості журналістів і журналісток у час війни, про те, як змінюється мова медіа.

"Коли почалась повномасштабна війна, я хотіла бути Ришардом Капусцінським, думала: обстріли, бомбардування – для журналіста усе це добрий матеріал, я про все це писатиму, – зізналась Віра Курико, лауреатка премії "Честь професії" у номінації "Репортаж". – А потім зрозуміла, що у своїй країні, де ти маєш рятувати своїх людей і рятуватися сама, – не можеш бути Ришардом Капусцінським".

Ірина Славінська, виконавча продюсерка радіо "Культура" та ведуча Українського радіо, поділилась ваганнями, яких зазнала з колегами в перші тижні повномасштабної війни: чи потрібна культура у воєнний час? Як вона може допомогти? Чи варто заповнювати ефір у Шевченківські дні словами Кобзаря? 9 березня на радіо "Культура" таки відбувся марафон – відомі актори й акторки, хто б де не був, записали на аудіо рядки з Шевченка і надіслали їх на радіо. Увесь день раз по раз звучали Кобзареві слова голосами видатних сучасників і сучасниць. Ніхто не знав достеменно, чи важливо це українцям у 14-й день повномасштабної війни. Однозначну відповідь Ірина дізналася недавно, коли отримала повідомлення від мешканки Бучі.

Вона писала, що 9 березня лежала на підлозі своєї квартири, закривши голову руками. Зв’язку не було – лише радіо. Жінка слухала рядки Шевченка голосами улюблених акторів, і тільки це, зізналась вона, допомогло не збожеволіти у цей жаский час.

Як і завше на заходах "Мережива", люди ділилися своїм досвідом, розповідали про своє місто. Зокрема у відповідь на згаданий Анастасією Левковою факт, що книжка "Алла Горська. Душа українського шістдесятництва" стала найбільш продаваною у видавництві "Смолоскип" за повномасштабного вторгнення – і замовляли її, зокрема, у дуже "гарячі" області, як-от у Харків, васильківці згадали, що видатна художниця загинула в їхньому містечку, і після заходу показали будинок із меморіальною табличкою на ній.

Третій сезон "Мережива", що тривав у повномасштабну війну, завершився у погідний день. Електрика не зникала протягом обох заходів, повітряна тривога закінчилась акурат перед зустріччю у Василькові – так, що не довелося проводити захід в укритті (хоча до цього підготувались і організатори, й гості).

Спасибі за літературні зустрічі у рамках проєкту від Українського ПЕН, Збройним Силам України, енергетикам і всім, хто працює і волонтерить для перемоги.