Стипендійна програма імені Вікторії Амеліної
Вікторія Амеліна – українська письменниця та засновниця Нью-Йоркського літературного фестивалю у селищі Нью-Йорк на Сході України. Після початку повномасштабного вторгнення Росії 2022 року Амеліна перекваліфікувалася на дослідницю воєнних злочинів і почала документувати наслідки російської агресії у складі команди Truth Hounds. Вона подорожувала світом – від Колумбії до Албанії, Німеччини, Франції, Латвії, Норвегії, Польщі та Великої Британії – надихаючи аудиторії своїм прагненням справедливості.
Документальна робота Амеліної лягла в основу не лише її міжнародної адвокаційної діяльності, але й книжок "Looking at Women Looking at War: A War & Justice Diary" (опублікованої 2025 року й відзначеної премією Джорджа Орвелла за політичне письмо) й поетичної збірки "Свідчення" (2024). Обидві книжки вийшли посмертно.
27 червня 2023 року Вікторія Амеліна зазнала тяжких поранень унаслідок російського ракетного удару по ресторану в Краматорську. Вона померла 1 липня 2023 року.
Стипендійну програму імені Вікторії Амеліної започаткував INDEX у партнерстві з Українським ПЕН у листопаді 2024 року. Програма проходить у рідному місті Вікторії Амеліної Львові.
Щоби продовжити свідчення й боротьбу за справедливість, які були рушійною силою для Вікторії Амеліної, заснована на її честь стипендія розвиває інтернаціональний аспект її діяльності, залучаючи авторів нонфікшну з України та з-за кордону.
Шляхом відкритого конкурсу відбіркова комісія обирає двох стипендіатів/ок: з-за кордону та з України. Вони проводять кілька місяців у Львові, працюючи над власними літературними проєктами. Їхня тематика має стосуватися причин і наслідків російського вторгнення в Україну. На момент подачі заяви автор/ка повинен/на мати щонайменше одну опубліковану книжку.
У межах програми стипендіанти/ки отримують:
- проживання в квартирі в центрі Львова (організовано у співпраці з родиною Вікторії Амеліної);
- робочий простір в офісі INDEX;
- стипендію у розмірі $1200 на місяць (протягом трьох місяців);
- участь у семінарах і воркшопах для обговорення проєкту;
- медійну підтримку (інтерв’ю та подкасти з медіапартнерами INDEX і Українського ПЕН);
- участь у насиченій культурній та академічній програмі у Львові й інших містах України, організованій INDEX та нашими інституційними партнерами;
- за бажання — документальну поїздку на деокуповані території або до регіонів, наближених до лінії фронту (у співпраці з Українським ПЕН);
- навчальні візити до місцевих культурних інституцій.
Наприкінці кожної програми відбувається підсумкова подія – Victoria Day. Переглянути записи із Victoria Day 2025 можна за посиланням.
Другий набір: квітень–червень 2026 року
Учасницями Стипендійної програми імені Вікторії Амеліної 2026 року в міжнародній та українській секції стали Анна Грувер та Люсі Фулфорд.
Анна Грувер – українська письменниця, поетка, перекладачка. Народилася в Донецьку, де жила до 17 років. Авторка романів "Її порожні місця" й "Нерухомість". Упорядниця й авторка коментарів книжки пам’яті релігієзнавця, в’язня сумління Ігоря Козловського "Вільний у полоні". Авторка поетичної збірки "За вашим запитом нічого не знайдено". Перекладає з польської і на польську есеї і сучасну поезію.
Люсі Фулфорд – журналістка, письменниця та документалістка, яка мешкає поблизу Лондона. Її діяльність зосереджена на темах міграції та вимушеного переселення, конфліктів і клімату, а матеріали публікувалися в таких виданнях, як The Guardian, The New York Times, The Sunday Times, CNN та RAI. Виховання на стику різних культур зумовило її інтерес до дослідження питань приналежності та прихованих сторінок історії. 2023 року вийшла її книга "The Exiled: Empire, Immigration and the Ugandan Asian Exodus". У цій праці переплітаються мемуари, історія та свідчення очевидців, що розкривають маловідомий період постколоніальної історії.
До шортлиста відбору ввійшли також:
В українській секції: Анна Часова – режисерка та сценаристка документальних коротко- та повнометражних фільмів "Fields of Resilience" (2024), "Anamnesis" (2024), "B.2" (2023), "Let Death Sing" (2022), "Supper" (2021), "Seven Novels About the Murder of a Child" (2021), "First Gift" (2020); та Анастасія Платонова – співредакторка антології "Ми, що змінилися" (ist publishing, 2024).
У міжнародній секції: Джен Стаут – авторка нон-фікшн книги "Night Train to Odesa: Covering the Human Cost of Russia's War" (Polygon, 2024); та Лілі Гайд – авторка новел "Riding Icarus" (Walker Books, 2008) та "Омріяний край" (Walker Books, 2008), творів для молодших читачів "Jack and the Dragon’s Tooth (Barrington Stoke, 2007) і "Half As Big" (A&C Black, 2010), а також історій про міграцію та зміни клімату в антологіях.
Перший набір: червень–вересень 2025 року
2025 року учасницями програми стали Катерина Яковленко та Ева Пейк.
Катерина Яковленко – українська авторка, дослідниця візуальної культури, кураторка, головна редакторка сайту "Суспільне Культура". Серед її робіт — упорядництво книги "Чому в українському мистецтві є великі художниці", а також низка есе в таких публікаціях як e-flux, London Ukrainian Review, Institute of Networks Culture, The Ecologist та інших.
Ева Пейк – нідерландська письменниця та журналістка міжнародного відділу провідної нідерландської щоденної газети NRC Handelsblad. Ева – авторка лонґріду "Death Smells Like Cotton Candy – on war, feminism and women in Ukraine" у спеціальному випуску "Vrij Nederland", співавторка книги "These People Have Their God on Earth".
До списку українських фіналісток і фіналістів увійшли: Валерій Пузік (автор книг "Мисливці за щастям", "З любовʼю — тато", "Моноліт"), Лєна Лягушонкова (авторка пʼєс "Бука", "Життя на випадок війни", "Мать Горького"), Григорій Пирлік (автор "Скільки не кажи "халва", або Туризм по-дружківськи" у "Veni, vidi, scripsi: Покоління вільних").
Фіналістками стали Лілі Хайд (письменниця і журналістка, авторка роману про депортацію кримських татар "Омріяний край") та Лара Марлоу (письменниця і журналістка, авторка "How Good It Is I Have No Fear of Dying: Lieutenant Yulia Mykytenko’s Fight for Ukraine", "Love in a Time of War, My Years with Robert Fisk").