Махно Василь

Народився 8 жовтня 1964 року в Чорткові Тернопільської області. Поет, прозаїк, есеїст, перекладач.

Закінчив Тернопільський педагогічний інститут (нині ТНПУ), викладав літературу у Тернопільському університеті, а згодом — у Ягеллонському (Краків). Захистив дисертацію про творчість Богдана-Ігоря Антонича, викладав в університетах Тернополя і Кракова.

Автор чотирнадцятох поетичних збірок, найновіша з яких – "Одновітрильний дім" (2021); книжки оповідань "Дім у Бейтінґ Голлов" (2015), роману "Вічний календар" (2019) та есеїстики "Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн" (2006), "Котилася торба" (2011) "Околиці та пограниччя (2019), "Уздовж океану на ровері" (Yakaboo Publishing, 2020); п’єс "Coney Island" (2006), "Bitch/ Beach Generation" (2007), перекладів польських поетів Збіґнєва Герберта "Струна світла" (1996), Януша Шубера "Спійманий у сіть" (2007), Анни Фрайліх "Ім’я батька" (2021).

Перекладав сучасних польських (Богдан Задура, Анджей Сосновський, Януш Шубер, Анна Фрайліх), американських (Джин Валентайн, Джон Ешбері), сербських (Васко Попа) поетів.

Вірші та прозу перекладено багатьма мовами світу, зокрема польською, англійською, сербською, німецькою, вірменською, російською, румунською, словенською, малаяламською, монгольською, литовською, чеською, портуґальською, іспанською, їдишем та івритом. Окремими виданнями вірші та проза виходили у Ізраїлі, Польщі, Німеччині, Румунії, Сербії та США.

З 1995 року — член Національної спілки письменників України, АУП (1996-2000) .Учасник літературного гурту "Західний вітер" (1992). Кандидат філологічних наук (1995). 

З 2000 року мешкає у Нью-Йорку, де обійняв посаду ключового науковця НТШ-Америка.