
Луцишина Оксана
Народилася 1974 року в Ужгороді. Письменниця, перекладачка, літературознавиця.
Закінчила факультет романо-германської філології Ужгородського національного університету. Під час навчання проходила стажування у Канзаському університеті в США. Працювала викладачкою іноземних мов (англійської і французької).
2002 року вступила на магістратуру університету Південної Флориди в США. Захистила магістерську роботу – порівняльне дослідження романів Оксани Забужко та алжирської франкомовної авторки Ассьї Джебар. У 2012–2013 роках стажувалася в Ягеллонському університеті у Кракові. В Джорджійському університеті у 2014 році захистила докторську дисертацію (PhD) на тему "Великий фантасмагоричний сезон: проза Бруно Шульца у світлі теорій Вальтера Беньяміна ("Твору про пасажі").
Нині мешкає у місті Остін, штат Техас, США, викладає українську літературу в Техаському університеті.
Бібліографія
Збірки поезії:
- "Усвідомлена ніч" (Гранослов,1997)
- "Орфей Великий" (Зерна, 2000)
- "Я слухаю пісню Америки" (Видавництво Старого Лева, 2010)
- "Вірші Феліцити" (Видавництво Старого Лева, 2018)
Збірка новел:
- "Не червоніючи" (Факт, 2007)
Романи:
- "Сонце так рідко заходить" (Факт, 2007)
- "Любовне життя" (Видавництво Старого Лева, 2015)
- "Іван і Феба" (Видавництво Старого Лева, 2019)
Відзнаки
- Переможець літературних конкурсів "Гранослов" (1996) за збірку поезії "Усвідомлена ніч"
- Лавреатка премії "Благовіст" (1998) за збірку "Усвідомлена ніч"
- Лавреатка премії імені Богдана Ігоря Антонича "Привітання життя" (2000) за збірку поезії "Орфей Великий"
- Лавреатка премії Фундації Ковалевих за збірку поезій "Я слухаю пісню Америки" (2010)
- Лавреатка премії Премії міста літератури ЮНЕСКО за роман "Іван і Феба" (2020)
- Лавреатка Національної премії України імені Тараса Шевченка 2021 року за роман "Іван і Феба"