Фінберг Леонід

Леонід Кушелевич Фінберг (нар. 30 липня 1948) — соціолог, дослідник культури, з 2006 року і до тепер — директор Центру досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства, головний редактор видавництва «Дух і Літера» Національного університету «Києво-Могилянська академія» (НаУКМА).

У 1972 році закінчив Київський політехнічний інститут. У 1968–1996 роках oбіймає інженерні посади в інститутах Міненерго. З кінця 80-х років – член редакційної ради журналу «Філософська та соціологічна думка», організатор низки експертних соціологічних досліджень.

Автор самвидавного дослідження про правову культуру радянського суспільства на прикладі обговорення «брежнєвської» Конституції 1977 р. У 1995 році як гостьовий професор читає курси лекцій у Женевському університеті: «Соціальні і економічні проблеми посткомуністичної України» та «Українська політична історія ХХ століття». У 1997–2000 роках читає на магістеріумі НаУКМА курс лекцій «Єврейська цивілізація».

З 1995 року член редколегії, з 2011 року заступник головного редактора, а з 2015 року головний редактор, альманаху «Єгупець». З 1997 року – співредактор часопису «Дух і Літера».

Упродовж 1996-2000 років – організатор та керівник Міждисциплінарного гуманітарного семінару ім. І. Лисяка-Рудницького у Києві, матеріали якого вийшли окремою книгою «Діалоги на межі століть» (К.: «Дух і Літера», 2003).

Основні теми наукових зацікавлень: історія та культура євреїв України, українське суспільство ХХ століття посттоталітарний світ, соціальні проблеми сьогодення. Має понад 100 власних публікацій в українських, російських, польських, угорських, французьких, німецьких, американських наукових та публіцистичних виданнях.

Автор книги «Про різне і трохи про себе» (К., «Дух і Літера», 2018).

Упорядник, редактор та видавець низки книг, зокрема: «Нариси з історії та культури євреїв України» (К., «Дух і літера», 2008) та «Jews and Slavs» (Київ – Єрусалим, «Дух і Літера», тт. 5, 7, 19, 20), Ханна Арендт «Джерела тоталітаризму» (К., 2005), Адам Міхнік «У пошуках свободи» (К., 2009), художні альбоми «Культур-Ліга. Художній авангард 1910-х – 20-х рр..» (К., 2007), «Обрії особистості. Книга на пошану Івана Дзюби» (К., 2011), «Тарас Шевченко. Кобзар. Іл. В. Седляра» (К., 2011), «Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки» (К., 2012), книжкової серії «Бібліотека спротиву, бібліотека надії» (Василь Стус «Творчість і доля», Зиґмунт Бауман, Леонідас Донскіс «Моральна сліпота. Втрата чутливості у плинній сучасності», Тімоті Снайдер «Перетворення націй», Ханна Арендт. «Банальність зла», «Майдан. Свідчення», Оля Гнатюк «Відвага та страх», «Дисиденти. Антологія текстів», «Євген Сверстюк-Валерія Андрієвська. Листування» (у 2-х томах, 3-х книгах), книжкової серії «Постаті культури» (Леонід Ушкалов «Ловитва невловного птаха: життя Григорія Сковороди», Роман Корогодський «До брами світла», Юрій Віленський «Віктор Некрасов: портрет життя», Богдан Жолдак «Під зіркою Лукаша», Володимир Панченко «Повість про Миколу Зерова», Леонід Ушкалов «Чарівність енергії: Михайло Драгоманов»), книжкової серії «Бібліотека юдаїки» (Геннадій Естрайх «Культура мовою їдиш», «Юдео-християнський діалог», Сінтія Озік «Метафори та пам’ять», Ізабелла Хруслінська, Петро Тима «Діалоги порозуміння. Українсько-єврейські взаємини», Генрі Абрамсон «Молитва за владу. Українці та євреї в революційну добу (1917-1920)», «Єврейська цивілізація. Оксфордський підручник з юдаїки» 2 томи, «Сторінки єврейського мистецтва України: навчальний посібник для учнів ліцеїв», «Сторінки єврейської історії та території України. Посібник для школярів та вчителів»).

Головний науковий консультант документальних фільмів: «І настане новий день», режисер Роман Ширман (Київ, 1994) та «Назви своє ім’я», режисер Сергій Буковський (Лос-Анджелес – Київ, 2006). У 2014-2016 роках був консультантом документальних фільмів телеканалу «Культура» про Михайлину Коцюбинську, Романа Корогодського, Олексу Захарчука (реж. Т. Бойко).

Організатор та куратор низки історико-культурних та мистецьких виставок, а саме: «Культур-Ліга. Художній авангард 1910–1920-х років», Київ, 2007 р., «Невідомі сторінки українського авангарду. Василь Седляр – ілюстратор «Кобзаря» Тараса Шевченка», Київ, 2009 р., «Tschernobyl. Expeditionen in ein verlorenes land», Фрайбург, 2011 р., «Пам’ять Бабиного Яру», Київ, 2011 р., «Київська колекція», Київ, 2015, «Світи Бориса Єгіазаряна», Київ, 2016 р, «Річка Геракліта. Живопис Олекси Захарчука», Київ, 2016 р., «Людмила Бруєвич. Мальва і виноград», Київ, 2017 р.

З 2013 і до сьогодні є організатором та ведучим більш ніж 100 діалогів на Ukrlife.tv з письменниками, науковцями, видавцями про актуальні події культурного життя країни. Організатор та автор низки відеоблогів на Еспресо.тв, зокрема координував блог «Ліга Культури».

Видавець, разом із Костянтином Сіговим, більш ніж 500 книг видавництва «Дух і Літера» НаУКМА – інтелектуальної класики ХХ ст.: текстів Ханни Арендт, Поля Рікера, Жоржа Ніва, Ярослава Пелікана, Сергія Аверінцева, Сергія Параджанова, Чеслава Мілоша, Януша Корчака, Леонідаса Донскіса, Мірче Еліаде, Геннадія Естрайха, Бориса Херсонського, Світлани Алексієвич, Тімоті Снайдера, Мирослава Мариновича, Йосифа Зісельса, Пінхаса Полонського та інших.

Нагороди

2007 р. – орден часопису «Ї» «за інтелектуальну відвагу» та «видання найбільшої в Україні серії філософсько-релігійних і інтелектуальних текстів та за організацію конструктивного інтелектуального українсько-єврейського діалогу»;

2013 р. –нагорода Фундації Антоновичів «За внесок в українську культуру»;

2015 р. – відзнака імені Ігнація Яна Падеревського за значний вклад у розбудову сучасних українсько-польських стосунків;

2018 р. – нагорода «Світло справедливості» від Інституту лідерства та управління УКУ «за моральне, духовне та етичне лідерство»

За заслуги перед Республікою Польща був нагороджений Срібним хрестом.

 

Посилання:

  1. Центр досліджень історії та культури східноєвропейського єврейства
  1. “Бібліотека спротиву, Бібліотека надії”(2014): http://www.istpravda.com.ua/columns/2014/10/10/145241/
  2. Леонід Фінберг: «Скажу страшні речі: біля газових камер, де знищували євреїв, працювали євреї, їх змушували нацисти» (2016):
    https://www.radiosvoboda.org/a/28021696.html
  3. Леонід Фінберг: Що інтелектуальніша книга, то краще вона продається (2016): http://www.chytomo.com/interview/leonid-finberg-shho-intelektualnisha-kniga-to-krashhe-vona-prodayetsya
  4. Дух і Літера на UKRLIFE TV:
    http://www.ukrlife.tv/programs/duh-i-litera
  5. Книга як неможливий діалог. Бібліотека Центру юдаїки, зібрана Леонідом Фінбергом (2016):
    https://life.pravda.com.ua/culture/2016/09/28/218415/
  6. Інтерв’ю з Леонідом Фінбергом для The Ukrainians (2018):
    https://theukrainians.org/leonid-finberg/
  7. Промова Леоніда Фінберга на церемонії вручення премії «Світло Справедливості» (2018):
    https://vgoru.org/index.php/evromajdan/item/38076-my-ne-pomityly-iak-zminylysia