Микола Леонович

Микола Леонович народився і жив у Полтаві. Його талант виразно проявився у книжковій сфері — він писав чудові поезії і творив непересічні візуали. "Я хочу, щоб її (книгу) розуміли навіть ті, хто не знає мови. Вона має бути зрозумілою як об'єкт", — вважав Леонович.

У 2003 році Микола став одним з переможців літературного конкурсу видавництва "Смолоскип" і вже наступного року у видавництві з’явилась друком дебютна збірка "Агон". Його вірші та есеї також було опубліковано в альманахах і антологіях "Дві тонни" (2007), "ЛітПошта" (2009), "Аморалка" (2010), "Соломонова Червона Зірка" (2011), "ЗНАК : Альманах молодої української літератури" (2013), "Антологія молодої української поезії ІІІ тисячоліття" (2018), "Так ніхто не кохав" (2024), "Фронтмени" (2024).

Найновіша книжка Леоновича "Повільна людина" вийшла у 2024 році у видавництві "Смолоскип" — уже після того, як він зник безвісти на фронті. Збірка потрапила до переліку найкращих українських книжок 2024 року за версією Українського ПЕН.

Як дизайнер він працював із чільними українськими видавництвами, Українським науковим інститутом Гарвардського університету (HURI). Проєкти Леоновича неодноразово відзначали на конкурсі "Найкращий книжковий дизайн" у межах "Книжкового Арсеналу", а в 2019–2020 роках він сам увійшов до складу журі цього конкурсу.

28 січня 2025 року у Просторі Українського ПЕН відбулося відкриття виставки ілюстрацій Миколи Леоновича "Текстури". Зокрема, були представлені замальовки зі скетчбуків, у яких він випробовує себе в роботі з матеріалами, формами, кольорами. Восени того ж року виставка була представлена у Львові в просторі INDEX.

Із 27 квітня 2023 року Микола Леонович вважається зниклим безвісти. Звʼязок з ним зник під час бойового завдання поблизу Авдіївки.