
Павлишин Андрій
Народився 30 липня 1964 року у Львові. Перекладач, історик, журналіст.
Закінчив з відзнакою історичний факультет Львівського державного університету ім. Івана Франка (1986) за спеціальністю нова і новітня історія; фах за дипломом: історик, учитель історії та суспільствознавства.
Учасник стипендіальних програм Міністра культури і національної спадщини Польщі "Gaude Polonia" у галузі перекладу: переклади прозових творів Збіґнєва Герберта (Варшава, 2007), шульцознавчої есеїстки Єжи Фіцовського (Варшава, 2009; в обох випадках наставником був віце-президент польського ПЕН-клубу Адам Поморський). У червні-липні 2011 року перебував на стипендії Інституту Книжки у Кракові (підготовка перекладу "Книги листів" Бруно Шульца для монументального повного видання творів письменника українською мовою).
У 1985–1989 роках працював учителем історії в львівських школах №18, №42.
З 1989 по 1995 був програмним і головним редактором видавництв "ЕСПОЛ" (ГО тієї ж назви, Львів), "Фенікс" (при Українській Академії Друкарства, Львів), "Просвіта" (ГО тієї ж назви, Львів), ініціатор і редактор перших не цензурованих видань в Україні творів В. Стуса, Є. Маланюка, І. Крип'якевича, збірника документів і матеріалів про історію польсько-українських стосунків у ХХ столітті "Україна і Польща між минулим і майбутнім" (майже весь тираж було знищено на Харківській книжковій фабриці у момент заколоту ДКНП), перекладів книг Б. Шульца.
У 1995-1999 роках був представником видавництва "Основи" (Київ) у Західній Україні, директором філії "Основи-Захід".
З 1998 по 1999 був координатором втілення міжнародного (Швеція-Польща-Україна) проекту підготовки та видання першого в незалежній Україні універсального лексикону "УСЕ: Універсальний словник-енциклопедія" на основі візуального енциклопедичного словника EUROPEDIA видавництва Свена Лідмана (Стокгольм) та словникової бази Польського Наукового видавництва PWN (Варшава).
У 1999-2002 роках працював редактором незалежного культурологічного журналу "Ї" (Львів), активний учасник проектів ГО під такою ж назвою.
З 2001 по 2002 займався підготовкою і представленням в прямому ефірі щотижневої програми польською мовою про культурне життя сучасного Львова для 5 програми Польського Радіо.
У 2001-2003 брав участь у підготовці телефільмів про новітню історію України для TV України, Польщі, Німеччини, Франції, Росії, автор сценарію та ведучий 4-серійного документального фільму "Волинь: Знак біди" (УТ-1, 2003).
З вересня 2002 по грудень 2006 був співробітником "Львівської Газети": 2002–2004 – редактор відділу коментарів, 2004–2005 – заступник головного редактора, з листопада 2005 по жовтень 2006 – головний редактор.
З 2003 по 2009 був ведучим щотижневої аналітичної програми на Львівському телебаченні (від 2004 на ТБ "Львів") "Політична шахівниця" (програму двічі закривали з політичних мотивів у 2003 і 2004 роках).
У січня 2004 року брав участь в International Visitor Program Державного Департаменту США "Виборчі реформи та вибори 2004 року в США" (Вашингтон-Чарлстон-Детройт).
2005 року брав участь у підготовці щоквартальника польською мовою "Ukraїna" (вийшло тільки перше число).
З листопада 2007 по грудень 2012 працював головним редактором мережного ресурсу "Західна аналітична група".
У вересні 2010 року став викладачем Українського католицького університету. Читав спецкурси "Особливості інтерпретації міжетнічних конфліктів у Західній Україні в роки Другої світової війни в джерелах особового походження", "Стратегії конструювання модерної української нації в ХХ-ХХI ст.", "Теорія тоталітарних режимів як інтерпретаційна гіпотеза при вивченні новітньої історії України", "Українсько-польські стосунки у ХХ-ХХI ст.", трансляторіум для магістерської програми.
У 2013–2014 роках працював над підготовкою наукової праці "Просопографічний портрет Антона Крушельницького на тлі епохи".
Бібліографія
Власні твори:
-
"Бруно Шульц" (Фоліо, 2020)
-
"Нам і далі загрожує вічність" (Дух і Літера, 2021)
Переклади українською:
-
Єжи Фіцовський, "Регіони великої єреси"
-
Александер Фредро "Сім мішків гречаної вовни"
-
Януш Корчак, "Сторінками біографії"
-
Чеслав Мілош, "Велике князівство літератури"
-
Збіґнєв Герберт, "Натюрморт із вудилом", "Лабіринт біля моря", "Варвар у саду"
-
Бруно Шульц, "Санаторій під клепсидрою"
-
Войцех Пестка "До побачення в пеклі"
-
Станіслав Лем, Томаш Лем, Станіслав Бересь, "Колотнечі з приводу всесвітнього тяжіння. Так казав Лем". — Тернопіль: Навчальна книга (Богдан, 2017)
-
Яцек Дукай, "Крига" (Видавництво "Астролябія", 2018)
-
Кузьо Тарас. Війна Путіна проти України. Революція, націоналізм і криміналітет / Пер. з англ. Андрія Павлишина (Дух і Літера, 2018)
-
Ґжеґож Ґауден. "Львів: кінець ілюзій. Оповідь про листопадовий погром 1918 року" (Човен, 2020)
-
Войцех Орлінський. "Лем: Життя не з цієї землі" (Човен, 2021)
Відзнаки
- Премія імені Пантелеймона Куліша (2013)
- Перекладацька премія польського ПЕН-клубу (2015)