Лучук Тарас

Лучук Тарас

Літературознавець, перекладач, поет

Народився 1962 року у Львові. Літературознавець, перекладач, поет. Теоретик літературного ар’єрґарду.

Закінчив факультет іноземних мов Львівського державного університету ім. Івана Франка за спеціальністю "класична філологія" (1985) та аспірантуру Інституту літератури ім. Тараса Шевченка АН УРСР за спеціальністю "німецька література" (1989). Захистив дисертацію на тему: "Східноєвропейські корені творчості Йоганнеса Бобровського". Кандидат філологічних наук.

У 1990–2006 – науковий працівник відділу української літератури Інституту українознавства ім. Івана Крип’якевича НАН України (до 1993 – відділ літератури Інституту суспільних наук АН УРСР/України). 1994–2006 – доцент Львівської Богословської Академії (з 2002 – Український католицький університет), 2003–2006 – завідувач кафедри класичних мов УКУ. Від 2002 (дотепер) – доцент кафедри теорії літератури та порівняльного літературознавства Львівського національного університету ім. Івана Франка.

Опублікував понад 100 наукових статей з ґерманістики, сорабістики, класичної філології, перекладознавства, україністики й теорії літератури. Стипендіат Австрійської служби академічних обмінів (1991, 2016) та Програми академічних обмінів ім. Фулбрайта (2006). Член Наукового товариства ім. Шевченка (з 1990) та Асоціації українських письменників (з 1998).

Перекладає з давньогрецької, латинської, німецької та російської. Переклав діалоги Платона та логічні трактати Арістотеля, "Записки про Ґалльську війну" Ґая Юлія Цезаря та "Байдики" Ґая Валерія Катулла, роман "Еліксири від лукавого" Ернста Теодора Амадея Гофмана, вірші Велимира Хлєбнікова й Осипа Мандельштама. Написав спогади про Соломію Павличко та Юрія Шевельова. Автор збірки віршів і поетичних перекладів "Щодня крім сьогодні" (Львів, 2002). Лауреат Літературної премії ім. Романа Гамади (2020), Львівської обласної премії ім. Михайла Возняка (2020), Премії КМУ ім. Максима Рильського (2021).