Грувер Анна

Народилась 1996 року в Донецьку, де жила до 17 років. Авторка романів "Її порожні місця" (Видавництво Старого Лева, 2022) і "Нерухомість" (Лабораторія, 2025). Дебютний роман Анни Грувер був опублікований вже під час повномасштабної війни у 2022 році і увійшов до списку найкращих книжок року за версією PEN Ukraine. Другий роман "Нерухомість" вперше був анонсований у Vogue Ukraineвосени 2023 року, в 2025 році увійшов до списку найкращих книжок за версією PEN Ukraine, найкращої прози "Вибору Читомо", короткого списку "Укрінформ" і довгого списку "Книга року ВВС". Упорядниця і авторка коментарів книжки пам’яті релігієзнавця, науковця, в’язня сумління Ігоря Козловського "Вільний у полоні" (Видавництво Старого Лева, 2025).

Авторка поетичної збірки "За вашим запитом нічого не знайдено" (2019). Перекладає з польської і на польську есеї і сучасну поезію. У 2025 році, з поетичною збіркою "Я просто хочу поділитися моментом", стала однією з лауретів нагороди Kraków Miasto Literatury UNESCO. Лауреатка поетичної премії видавництва "Смолоскип" (2019, ІІІ премія), одна з переможців поетичного конкурсу Mega-Zin, реалізованого під час Festiwalu Miłosza (Краків, 2024). Вірші перекладалися англійською, французькою, німецькою, польською, чеською, литовською, івритом та ін. мовами.

Перекладає з польської і на польську есеї і сучасну поезію (зокрема, вірші Богдана Задури, Анети Камінської, Аґати Яблонської, Пауліни Підзік, та ін.). З англійської переклала збірку оповідань Кеті Ферріс "хлопцідівчатка /boysgirls/" (2021) і з польської у співавторстві з Василем Махном поетичну книжку Богдана Задури "Прості Істини" (Видавництво Старого Лева, 2024).

Робить інтерв’ю з українськими письменниками і діячами культури, такими як Любов Якимчук, Остап Сливинський, Оксана Луцишина, Василь Махно, Ігор Козловський, Ірина Шувалова.

Брала участь у читаннях "Витіснене покоління" Міжнародного фестивалю "Книжковий Арсенал", у програмі Poetry DJ set на літературно-перекладацькому фестивалі Translatorium (2021), українсько-ізраїльських читаннях "Голоси України", читаннях Ukrainian Poetry in Translation Reading від PEN America і University of Pennsylvania, поетичних українсько-квебекських читаннях Lecture de poésie en direct de Ukraine et du Québec, дискусії і поетичних читаннях War in Ukraine: Gender & Poetry від Florida International University, Wolfsonian Public Humanities Lab і Center for Women’s and Gender Studies, "Української ночі поезіїї" на відкритті Міжнародного фестивалю Měsíc autorského čtení в Брно (2022), Земля Поетів, Frankfurter Buchmesse (2024), "Книжковий Арсенал"," Кникжова країна", Translatorium, Targi Książki w Krakowie (2025) та ін.

Учасниця письменницьких резиденцій Residenz für Schriftsteller*innen in der Stiftung Genshagen (Німеччина, 2022), Krakow Institute of Literature (Польща, 2023) і Writer in Residence of Kulturvermittlung Steiermark in Graz (Австрія, 2024), Literary Residence in Warsaw for writers, playwriters and translators (2025). Як поетка і перекладачка, увійшла в список переможців конкурсу проєктів від European Festivals Fund for Emerging Artists – EFFEA (2024). Учасниця Стипендіальної програми INDEX імені Вікторії Амеліної (2026).

Разом із іншими поетками брала участь у зйомках документального фільму Vojna jedna báseň (режисер Філіп Ремунда, Чехія, 2023).

На початку повномасштабної війни у 2022 році була волонтеркою в шелтері в Дніпрі та пізніше в евакуйованому з Київщини до Львова інтернаті.

На початку повномасштабної війни у 2022 році була волонтеркою в шелтері в Дніпрі та пізніше в евакуйованому з Київщини до Львова інтернаті.

В 2023 році працювала координаторкою українського проєкту The Key of Understanding, асистенткою відділу освіти у Galicia Jewish Museum у Кракові, де перекладала вцілілих свідків Голокосту, працювала з документами Другої світової війни, темою гетто, підлітковими і дитячими освітніми воркшопами.

Навчалась у Літературному інституті ім. Горького, звідки пішла за власним бажанням через російсько-українську війну. Вивчала юдаїку в Яґеллонському університеті.

Живе у Києві та Лодзі.