Фішбейн Мойсей
Мойсей Фішбейн народився й грудня 1946 року у Чернівцях.
В 1976 році закінчив філологічний факультет Київського педагогічного інституту. Перша публікація з'явилася в грудні 1970 в літературному часописі "Вітчизна". Вірші до редакції передав український поет Микола Бажан, який помітив і підтримав поета, а також написав передмову до його першої збірки "Ямбове коло" (вид-во "Молодь", 1974).
Провідником до світу модерної української поезії для Фішбейна став інший українсько-єврейський літератор — Леонід Первомайський — на той момент вже немолодий і розсварений з багатьма колегами по літературному цеху.
Працював у Головній редакції Української Радянської Енциклопедії та літературним секретарем Миколи Платоновича Бажана.
1979 року (внаслідок відмови від співпраці з КДБ) був змушений еміґрувати до Ізраїлю.
1980—1981 роках кореспондент українського літературного і загальнополітичного часопису "Сучасність", що видавався українською діаспорою у США та Німеччині.
З 1982 року жив у Німеччині, де в 1982—1995 роках працював в український та російській редакціях радіостанції "Свобода" кореспондентом, коментатором, редактором.
В 1984 році в Нью-Йорку вийшла книга поета "Збірка без назви". Книга складалася з трьох розділів: 28 власних віршів, добірка віршів для дітей та об'ємний розділ перекладів з французької (Шарль Бодлер), німецької (Генріх Гайне, Райнер Марія Рільке, Ґеорґ Тракль, Гуґо фон Гофмансталь, Пауль Целан, Ганс Карл Артманн та інші), івриту (Єгуда Га-Леві, Хаїм Нахман Бялик), Манфред Вінклер, їдиш (Меер Харац), російської (Максиміліан Волошин, Олександр Твардовський) та інших мов.
1989 року здійснив свою акцію: першу поїздку чорнобильської дітвори за кордон — до Держави Ізраїль (січень 1990).
У 2000 році нагороджений премією імені Василя Стуса. У 2003 повернувся в Україну.
Мойсей Фішбейн був членом Українського Центру Міжнародного ПЕН-Клубу та Національної Спілки письменників України.
У 2019 році він захворів, і Український Центр ПЕН-Клубу збирав кошти на його лікування — для операції за кордоном та подальшої реабілітації.
Мойсей Фішбейн помер ввечері 26 травня 2020 року після важкої хвороби. Похований на Байковому кладовищі (ділянка № 42а).
Бібліографія
Твори
- "Ямбове коло". Поезії, переклади. Переднє слово Миколи Бажана. "Молодь", Київ, 1974. 44 с.
- "Збірка без назви". Поезії, переклади. [Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine.] Переднє слово Юрія Шевельова. "Сучасність", Нью-Йорк, 1984. 111 с.
- "Дивний сад". Поезії для дітей. Художник О. Мамаєва. "Веселка", Київ, 1991. 16 с.
- "Апокриф". Поезії, переклади, проза. "Дніпро", Київ, 1996. — 254 с.
- "Розпорошені тіні". Поезії. Відповідальний редактор П. Мацкевич. "Кальварія", Львів, 2001. 32 с.
- "Аферизми". "Факт", Київ, 2003. 127 с.
- "Ранній рай". Поезії, переклади, проза, есеї, "аферизми". Переднє слово Івана Дзюби. Оформлення Олени Добровольської. "Факт", Київ, 2006. 516 с.
- "Пророк". Поезії та переклади. "Либідь", Київ, 2017. 302 с.
Переклади
- "Райнер Марія Рільке. Сто поезій у перекладі Мойсея Фішбейна". "Либідь", Київ, 2012. 271 с. ISBN 978-966-06-0627-2
- Мойсей Фішбейн перекладав з німецької, французької, івриту, їдиш, італійської, іспанської, каталонської, румунської, угорської, грузинської, російської та інших мов.
Публіцистика
- Єврейська карта в російських спецопераціях проти України [Архівовано 24 квітня 2017 у Wayback Machine.] (доповідь на 26-й Конференції з української проблематики, Іллінойський університет, Урбана-Шампейн, США. 24–27 червня 2009 року)
Відзнаки
Лауреат премії імені Василя Стуса (2000) та премії журналу "Сучасність".
Нагороджений:
- орденом князя Ярослава Мудрого V ступеня
- орденом Святого Рівноапостольного Володимира III ступеня
- орденом "За інтелектуальну відвагу" (2010)[16]
- відзнакою УГКЦ імені блаженного священномученика Омеляна Ковча (2011)
- Мойсею Фішбейну присвячена повість Марії Матіос "Апокаліпсис" (2006)