Борис Гуменюк
Поет, прозаїк, публіцист, художник, громадський діяч, автор проєкту "Українські книги — українським тюрмам".
Дата народження: 30 січня 1965 р.
Дата, коли востаннє вийшов на звʼязок: 28 грудня 2022 р.
Місце, де востаннє вийшов на звʼязок: поблизу Кліщіївки Донецької області
Деталі справи:
Борис Гуменюк народився в селі Острів поблизу Тернополя. Був активним громадським діячем — членом Народного руху України, Української Гельсінської Спілки, очолював виконком Тернопільського обласного товариства "Меморіал".
У літературі дебютував 1993 року, коли вийшла збірка віршів "Спосіб захисту". У доробку Бориса Гуменюка — романи "Лук’янівка" (2005) і "Острів" (2007); повість "Та, що прибула з неба" (2009), поетична збірка "Вірші з війни" (2014, 2015); публіцистична книжка "Блокпост" (2016); збірка "100 новел про війну" (2018).
Рукопис найновішої книжки "Четверта хвиля: вірші з війни" поет встиг підготувати буквально за кілька днів до повномасштабного вторгнення; стараннями друзів поета вона вийшла 2025 року у видавництві "Богдан" за підтримки Українського інституту книги.
Був активним учасником Євромайдану. А влітку 2014 року приєднався до спецбатальйону МВС України "Азов" та відправився в зону бойових дій на схід України. Був заступником командира батальйону "ОУН" та головою Української Військової організації (УВО).
З початком повномасштабного вторгнення росії в Україну Борис Гуменюк брав участь у низці операцій, зокрема в обороні Бахмута.
Востаннє на звʼязок Борис вийшов 28 грудня 2022 року під Кліщіївкою. З того часу літератор вважається зниклим безвісти.
Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.
Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.