Казарін Володимир
Народився 15 серпня 1952 року в місті Ашгабат Туркменської РСР. З 1964 року живе в Україні, спочатку в Миколаєві, згодом в Одесі. 1967 року переїжджає до Криму, де в 1969 році закінчує школу (з вивченням української мови та літератури) у Феодосії.
1969-1974 р. – філологічний факультет Далекосхідного державного університету в місті Владивосток.
1974-1978 рр. – аспірантура в Ленінградському державному університеті імені А.А. Жданова, захист кандидатської дисертації на тему "Эволюция исторической прозы Н. В. Гоголя: (К истории создания повести ''Тарас Бульба")" (науковий керівник професор Г. П. Макогоненко).
1988 р. – захист докторської дисертації з теми "Проблемы художественного метода русской литературы 30-х годов XIX века: (Пушкин, Лермонтов, Гоголь)" в Інституті літератури імені Т.Г. Шевченка АН України в спеціалізованій вченій раді члена-кореспондента АН України Н.Є. Крутікової.
Доцент (1983), профессор (1988).
З 1981 року працює в Таврійському національному університеті імені В.І. Вернадського (завідувач кафедри, проректор). З 2014 року активний участник кримського протестного руху проти російської окупації. Піднімає перед МОН України питання про перенесення Таврійського університету на вільну територію України. У 2015 році МОН виконує рішення президента П.О. Порошенка про переведення навчального закладу до Києва, у листопаді того ж року В. П. Казаріна призначено ректором університету.
Автор більше як 3 000 публікацій (монографії, навчальні й методичні посібники, літературні збірники, статті, інтерв’ю), редактор і укладач більше ніж 300 випусків журналів, колективних монографій, збірників наукових праць, інших видань. Організатор численних симпозіумів і конференцій, встановлення пам’ятників і пам’ятних дошок, створення музеїв і музейних експозицій, відродження низки воїнських і сімейних некрополів. Друкується у різноманітних виданнях України, Росії, Білорусі, Бельгії, Німеччини, Греції, Грузії, Ізраїлю, Італії, Канади, Польщі, США, Туреччини, Чехії, Швейцарії, Швеції десятьма мовами.
Член Національної спілки письменників України (2003).