Хартія ПЕН

ПЕН стверджує, що:

Література не визнає кордонів і повинна залишатися спільною цінністю націй всупереч політичним чи міжнародним потрясінням.

За будь-яких обставин, а особливо в часи війни, витвори мистецтва – і загалом культурна спадщина людства – повинні залишатися недоторканними з боку національних та політичних інтересів.

Члени ПЕН повинні повсякчас використовувати будь-який свій вплив задля взаєморозуміння та взаємоповаги між націями і народами; вони зобов’язуються робити все можливе, аби розвіювати будь-яку ненависть та обстоювати ідеал єдиного людства, що живе в мирі й рівності в єдиному світі.

ПЕН виступає за принцип безперешкодного поширення думки в межах кожної нації та між усіма націями, а його члени зобов’язуються протистояти будь-яким формам утисків свободи самовираження у своїй країні та спільноті, до якої вони належать, а також у всьому світі, наскільки це можливо.

ПЕН визнає свободу преси й виступає проти довільної цензури в мирний час. Він переконаний, що належний поступ світу до більш високо організованого політичного й економічного порядку обумовлює імператив свободи критикувати уряди, адміністрації та інституції. І оскільки свобода передбачає добровільний вияв стриманості, члени зобов’язуються протистояти таким порокам вільної преси, як неправдиві публікації, свідома брехня та спотворення фактів в політичних чи особистих цілях.