Рихло Петро
Український літературознавець, викладач, перекладач, доктор філологічних наук та модератор поетичних читань. Народився 10 липня 1950 р. в с. Шишківці Кіцманського району Чернівецької області.
Петро Рихло опублікував окремі книги, декілька сотень наукових статей, інших матеріалів українською, німецькою та російською мовами в Україні та в інших державах.
У 1967–1972 рр. навчався на факультеті романо-германської філології Чернівецького державного університету. Захистив кандидатську і докторську дисертації (відповідно в 1988 і 2007 роках). З 2007 року – професор кафедри зарубіжної літератури та теорії літератури Чернівецького університету.
Петро Рихло опублікував близько 40 перекладних книг та більше ніж 800 статей, художніх текстів, глосаріїв тощо. Перші переклади з німецької (віршів чернівецької поетеси Стефанії Нусбаум) опублікував в газеті "Радянська Буковина" (1972). Потім (1974) у журналі "Всесвіт" з’явилися його переклади балад німецького поета Стефана Гермліна.
Укладач антологій Загублена арфа. Антологія німецькомовної поезії Буковини (Чернівці, 2002, 2008), Europa erlesen. Czernowitz (Klagenfurt, 2004), Літературне місто Чернівці (нім. – 2007, 2009, укр. – 2010). Автор монографічних досліджень Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст (2005), Шібболет. Пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній поезії Буковини (2008, українською, 2012 – польською мовою) та ін.
Член Асоціації українських письменників. Автор численних упорядкованих та перекладених книг з німецької та австрійської літератур, німецько-українських літературних взаємин, німецької літератури Буковини тощо. Також є членом ініціативної групи Міжнародного поетичного фестивалю MERIDIAN CZERNOWITZ.
Бібліографія
Найвідоміші переклади:
"Меридіан серця" (Пауль Целан), "Магрібінські історії" (Ґреґор Реццорі). "Асторія та інші історії…" (Юра Зойфер), "Час фенікса" (Роза Ауслендер), "Господні водоноси" (Манес Шпербер), "Птах над палаюч лісом" (Карл Любомірскі), "Тоді в Чернівцях і довкола" (Георг Дроздовський), "Загублена арфа". Карл Любомірскі. Птах над палаючИМ лісом і додати: Манес Шпербер. Хурбан, або Незбагненна певність, Зельма Меербаум-Айзінґер. Я тугою огорнута. Юра Зойфер.Кінець світу, Альфред Ґонґ. Маніфест Альфа, Ґреґор фон Реццорі. Торішній сніг, а також багатотомне видання поезій Пауля Целана: Мак і пам"ять, Від порога до порога, Мовні ґрати, Нічийна троянда, Злам подиху, Волокнисті сонця, Примус світла, Арія снігу. Лауреат літературних премій імені Дмитра Загула, Пауля Целана (Україна), Ґеорґа Дегіо, Райнера Кунце (Німеччина).
Завдяки Петру Рихлу широкому загалові повернуто імена забутих німецькомовних літераторів Буковини: Рози Ауслендер і Генріха Шаффера, Еріха Зінгера, Йозефа Кальмера, Альфреда Маргул-Шпербера і Клари Блюм, Альфреда Кіттнера й Мозеса Розенкранца, Іммануеля Вайсгласа, Альфреда Гонга, Манфреда Вінклера, Ельзи Керен та інших.
Авторські видання:
- Поетика діалогу. Творчість Пауля Целана як інтертекст: монографія. — Чернівці: Рута, 2005. — 584 с.
- Шібболет: пошуки єврейської ідентичності в німецькомовній літературі Буковини: [монографія]. — Чернівці: Книги XXI. 2008. — 304 с. — Укр., нім.
- Literaturstadt Czernowitz: Autoren, Texte, Bilder — gemeinsames Buchprojekt von Pctro Rychlo und Oleg Liubkivskyj. — Czernowitz: Bukowina-Zentrum; ANT. 2007. — 232 S.
- Literaturstadt Czernowitz: Autoren, Texte, Bilder — gemeinsames Buchprojekt von Petro Rychlo und Oleg Liubkivskyj: zweite verbess. Ausgabe. — Czemowitz: Druk Art, 2009. — 232 S.
- Літературне місто Чернівці: автори, тексти, документи — спільний авторський проект Петра Рихла і Олега Любківського.- Чернівці: ДрукАрт, 2010. — 256 с.
- Наскрізні сюжети і образи в літературах Європи. — Чернівці; Київ: Бібліотека газети "Зарубіжна література", 1998. — 64 с. (в співавторстві)
- Традиційні сюжети та образи: колективна монографія-Чернівці: Місто, 2004. 445 с. (у співавторстві)
- Творчість Пауля Целана як інтертекст: автореф. дис. роботи. — К., 2006. — 36 с.
Відзнаки
Праця Петра Рихла відзначена багатьма нагородами, званнями і почесними преміями. З-поміж них – відмінник освіти України (2010), Орден "Буковини" (2007), медаль "На славу Чернівців" (2008), Почесна відзнака уряду землі Карінтія (Австрія, 2009), літературна премія імені Дмитра Загула (2010), Почесна відзнака "За добру справу" (журнал "Ї") 2007), Заслужений працівник освіти України (2020).