Панич Олексій

Народився 8 травня 1960 року в Одесі. Філософ, перекладач та громадський діяч; провідний науковий співробітник НВО "Дух і Літера"; член Наглядової ради Національної суспільної телерадіокомпанії України.

1982 року закінчив Донецький державний університет з кваліфікацією "Філолог. Викладач". Працював у Донецьку на металургійному заводі, на шахті, в Обласному домі працівників культури. З 1989 року викладав у вищій школі (історія російської літератури, теорія літератури). 1990 року захистив кандидатську дисертацію в Інституті літератури імені Т.Г.Шевченка НАНУ.

У 1990-ті роки бере активну участь в реформуванні системи вищої освіти України, є співавтором низки нормативних документів, зокрема Закону України "Про вищу освіту". Від 1993 року – ректор Донецького гуманітарного інституту (згодом перетвореного на Гуманітарний інститут Донецького національного університет), завідувач кафедри культурології та мистецтвознавства; з 1994 по 1997 роки – віце-президент Асоціації недержавних вищих навчальних закладів України.

У 1999-2000 та 2005-2007 роках викладає методологію досліджень освіти в університеті Сітон-Хол (США). 2004 року проходить наукове стажування в коледжі Кібл (Оксфордський університет), а 2012 року – наукове стажування в Мічіганському університеті.

2009 року захищає докторську дисертацію в Інституті філософії імені Г.С.Сковороди НАНУ. 2011 року, працюючи на кафедрі філософії Донецького національного технічного університету, отримує вчене звання професора.

У 2009-2013 роках є науковим радником і викладачем Донецького християнського університету; від 2014 року викладає в Українській євангельській теологічній семінарії (Київ).

Член редколегій журналів Sententiae (Вінниця), Інтелект. Особистість. Цивілізація (Донецьк), Вісник Львівського національного університету (серія "Філософські науки") (Львів); науковий редактор кількох тематичних випусків журналу Філософська думка.