Бабій Лариса

Народилася 4 квітня 1980 року в штаті Коннектикут, США, в родині українців, яких Друга світова війна роз’єднала від рідної землі. Має дипломи бакалавра від Барнард Коледж, Колумбійського Університету (Нью Йорк, США, 2002) та магістра культурології від Національного університету "Києво-Могилянська академія" (2010). З 2005 року живе в Києві. Багато років працювала з сучасним мистецтвом та експериментальним театром, зокрема у співпраці з групою TanzLaboratorium та іншими митцями. Кураторка серії перформансів "Заручник в НХМУ" (Національний Художній Музей України, 2010–11). Між 2006–2018 роками писала про українське сучасне мистецтво для іноземних та українських журналів; перекладала тексти художників та кураторів для каталогів мистецьких виставок; співпрацювала з американськими та українським художниками над організацією виставок сучасного мистецтва в Україні.

Танець є невід’ємною частиною її життя. З 2020 р. проводить заняття з методу Фельденкрайза, тілесно розумової практики, яка розвиває здатність людини бути свідомим у русі.

Нині її есе та переклади опубліковані в різних виданнях, серед яких London Ukrainian Review, Krytyka, Arrowsmith Journal, The Evergreen Review.

З 2022 р. пише англійською про своє життя в Україні під час війни на платформі Substack. Її книжка A Kind of Refugee: The Story of an American Who Refused to Leave Ukraine, яка поєднує цих дописів з першого року великої війни та раніше написаних есе про театр в Україні, видана в серії Ukrainian Voices (ibidem
Press).

Співпрацює з виданням London Ukrainian Review як перекладач та випусковий редактор.