Грабович Григорій
Народився 12 жовтня 1943 року у Кракові.
Отримав освіту бакалавра у Єльському університеті. Здобув ступінь доктора з порівняльної літератури в Гарварді, де також був молодшим співробітником Спільноти дослідників.
Професор Григорій Грабович був головою факультету славістики Гарвардського університету (1938–1988) та директором Українського наукового інститут у Гарварді (1989–1996). Він був одним із засновників і президентом (1991–1993) Міжнародної асоціації українських досліджень, а також очолював Американський комітет славістів (1983–1988). Член виконавчого комітету Українського наукового інституту і Девіс-Центру Гарвардського університету. З 2012 по 2018 він обіймав посаду президента Наукової спільноти ім. Шевченка в США, нині є членом її виконавчої ради.
У 1997 році він заснував український щомісячник "Критика", який став провідним інтелектуальним часописом в Україні. З часу заснування Грабович є головним редактором видання.
Досліджує українську і польську літератури, міжслов'янські літературні зв'язки, проблеми теорії літератури.
Бібліографія
Актуальні дослідницькі інтереси включають порівняльне дослідження "національних поетів", символічну автобіографію і спадщину соцреалізму. Його праці широко публікують в Україні. Перша книга Грабовича про Шевченка ("Шевченко як міфотворець" (The Poet as Mythmaker), 1982; українські видання: 1991, 1997) була відзначена найбільш впливовою академічною книгою в Україні пострадянського періоду. Його "Тексти і маски" побачила світ у 2005 році. А 2013 року було опубліковано вірш Шевченка "Гайдамаки. Вірш та його критичне сприйняття". Грабович також був головним редактором видання "Тарас Шевченко. Критичне сприйняття" (т.1, 2013; т.3, 2016). У 2014 році у Нью-Йорку його запросили курувати виставку з нагоди 200-річчя народження Шевченка. Того ж року літературознавець уклав вступ до каталогу "Тарас Шевченко. Поет, митець, образ (1814–1861)". Наразі Григорій Грабович є редактором міжнародного проекту "Історія української літератури", головний офіс якого знаходиться в Університеті Санкт-Галлена, Швейцарія.
Відзнаки
- Орден "За інтелектуальну відвагу" (2004)
- Премія фундації Антоновичів (2008)
- Національна премія України імені Тараса Шевченка 2022 року за цикл статей "Переосмислюючи Павла Тичину – переосмислюючи український модернізм"