Жолдак Богдан
Народився 13 лютого 1948 р. у Києві.
Закінчив філологічний факультет Київського Національного університету ім. Т. Шевченка (1972).
Був ведучим кількох телевізійних програм на УТ-1 та каналі "1+1" і щотижневої радіопередачі на першому каналі Національного радіо "Брехи — літературні зустрічі з Богданом Жолдаком". 2004 року взяв участь у виданні антології Страйк ілюзій, до якої увійшла його п'єса Чарований запорожець.
Працював на кіностудії "Рось" при АТ "Компанія "Рось"", викладав сценарну майстерність на кінофакультеті Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І.Карпенка-Карого.
Був членом Національної спілки письменників України та Національної спілки кінематографістів України й об'єднання "Кінопис".
Як драматург створив гопак-оперу "Конотопська відьма" (Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка, 1982), п'єси "Закоханий чорт" (Волинський український музично-драматичний театр ім. Т. Шевченка, 1986), "Глина" (1993, у співавт. з О. Чумаком). За його сценаріями знято кінофільми "Запорожець за Дунаєм" (1986, реж. О. Суярко, студія "Укртелефільм"), "Відьма" (1990, реж. Г. Шигаєва, Кіностудія імені Олександра Довженка), "Козаки йдуть" (1991, реж. С. Омельчук), "Іван та кобила" (1992, реж. В. Фесенко; обидва — Національний культурно-виробничий центр "Рось"), "Дорога на Січ" (у співавторстві, 1994, реж. С. Омельчук, Кіностудія імені Олександра Довженка).
Один із творців літературного напрямку динамічної прози, для якої характерна стислість і насиченість сюжету, навмисне "натуральна", "приземлена" тематика з елементами фізіологізму та еротики, підвищена виразність, у якій поєднані лірика, іронія й гротеск, а також мовна імпровізаційність, що виходить за межі словникового запасу. Окремі його твори перекладено на англійську, німецьку, хорватську, японську та інші мови. Автор численних прозових творів і лауреат літературних премій.
Оптимістично дивився на потенціал українського мистецтва, своєю вірою надихав співрозмовників і студентів, які у нього навчались.
Дружина Ірина — викладачка музики; їхня донька Дарина Жолдак (1981—2012) — відома українська кураторка мистецьких проектів і галеристка.
Помер 31 жовтня 2018 року після прочитаної для студентів лекції в Київському національному університеті театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого в результаті відриву тромбу.
Бібліографія
- Спокуси. — К.: Рад. письменник, 1991. — 203 с.
- Яловичина. — К.: НКВЦ "Рось", 1991.
- Як собака під танк. — Харків: Березіль, 1994.
- Бог буває: ОГІУЄ Зіогіез. — К.: Факт, 1999. — 96 с.
- Антиклімакс. — К.: Факт, 2001.
- Гальманах. — К.: Факт, 2007. — 248 с.
- Капосні капці. — К.: Грані-Т, 2008, 2010, серія "Сучасна дитяча проза".
- Казкарик, або Казковий конструктор. — К.: Грані-Т, 2008.
- Богдан Жолдак про Карпа Соленика, Йосипа Тимченка, Івана Піддубного, Юрія Кондратюка, Миколу Лукаша] / Б. Жолдак. — Київ : Грані-Т, 2009. — 125 с. — (Серія "Життя видатних дітей"). — ISBN 978-966-465-256-5
- Коли генії плачуть. — К.: Грані-Т, 2009, серія "Дивний детектив-08".
- Гаряча Арктика. — К.: Грані-Т, 2010.
- Укри. — К.: А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2015. — 224 с. — ISBN 978-617-585-087-9
- Нестяма: збірка оповідань. — Львів: Видавництво Старого Лева, 2017. — 336 с.
- Під зіркою Лукаша. — К.: ДУХ І ЛІТЕРА, 2018. — 320 с. (Серія "Постаті культури"). ISBN 978-966-378-564-6