У Луцьку обговорили, як виробити імунітет до інформаційних маніпуляцій (ФОТО)

Опубліковано: 02.03.2020,  Переглядів: 30

29 лютого Український ПЕН у партнерстві з книгарнею “Є” у Луцьку провів дискусію – “Політики, боти, лідери думок: Як не потрапити на гачок маніпуляцій 

У розмові взяли участь засновниця ініціативи “Як не стати овочем”, авторка книги “Нація овочів” Оксана Мороз та координаторка Центру журналістських розслідувань “Сила правди” Валентина Куц.

Модерувала розмову Марія Доманська – редакторка Громадське.Волинь.

Оксана Мороз: “Ми не розуміємо глобальності загрози, яку несе в собі інформація. За нашого життя аналоговий світ змінився на цифровий, але нам ніхто не пояснив правила, за якими він діє. Ми нібито розібралися із тим, як користуватися Фейсбуком, але не уявляємо, як саме він впливає на нас і на розповсюдження інформації”.

Валентина Куц: “Щодня працюючи з інфомрацією, бачу велику кількість маніпуляцій. На регіональному рівні бачимо, що майже всі медіа належать олігархи. Відповідно, інформація подається у потрібному їм ракурсі, скажімо, нещодавно з’явилась серія статей, спрямована протим Революції Гідності та проти учасників АТО. Частина аудиторії розуміє, що й до чого, але є частина, яка сприймає це за чисту монету. Особливо видно, як збільшується кількість спостворень із наближенням місцевих виборів”.

Мороз: “Інфомраційні віруси були завжди. Питання у тому, що в аналогві часи були радіо, телебачення і газети. Їх усі читали й слухали, але не вірили їм. Із появою онлайну питання довіри видозмінилось, при цьому вірус може створити будь-хто. Крім того раніше сюжет міг вийти на телебаченні, його побачили і забули. В онлайні інфомрація лишається, її можна підняти, актуалізувати, до неї можна повертатись”.

Марія Доманська: “Нещодавно зі мною трапилась така історія. Одного вечора пише мені друг, людина освічена і недурна, і кидає новину про те, що за перерахунок з картки на картки будуть знімати 18%. Люди масово почали репостити цю новину, почалась паніка. Я читаю і зауважую, що сайт сумнівний, посилань на джерело й офіційний документ нема. Мій друг заспокоївся. Але я розумію, що навіть освічена людина може повестися на такий фейк. Звідси питання: що, якщо не освіта, може допомогти не ставати жертвою таких маніпуляцій?”

Мороз: “Що далі, то маніпуляції стають примітивніші, натомість люди ведуться усе легше. Це явище складне і комплексне. Для себе я це назвала “інфомраційим імунітетом”. Коли на вас летить вірус, ви або розумієте, що це вірус-маніпуляція, або ні. Від чого залежить інфомраційний імунітет? Від того, чи вміє людина системно мислити і аналізувати в контексті. По-друге, від того, якою є ситуація в державі і на кого може розраховувати людина у разі виникнення складних ситуацій. Якщо працюють правоохоронна, судова системи, людина почувається більш захищеною і може розслабитись, стає спокійнішою. Якщо цього немає (а в нас немає), людина почувається незахищеною, легше піддається маніпуляціям і паніці. Сюди ж додамо систему освіти та медичну система. Наступні фактори – інформаційна гігієна та освіта, а також те, наскільки демократія справді є демократією, насікільки громадяни розуміють її процеси. Отже, працює цілий комплекс факторів. Відповідно до їхнього поєднання формується імунітет до фейків. Якщо додати до цього те, що люди не розуміють, як влаштований цифровий світ, стає зрозумілим, чому вони так легко піддаються на маніпуляції”.

Куц: “Вибори для України – найбільш важка ситуація, бо нас не вчили думати як громадян і ми не мали ЗМІ, які відстоювали би суспільні інтереси. Я неодноразово ставала свідком того, як люди дивляться телебачення, де створюють позитивний образ тих чи інших одіозних політиків, і люди цьому вірять, бо це говорили по телевізору”.

Мороз: “Коли людина отримує інформацію із інтернету, то думає, що вона дісталась безкоштовно. Хоча насправді, якщо отримуєш щось безкоштовно, платиш чимось іншим. У Фейсбуці – своїми даними, на сайтах – переглядом реклами, на телебаченні – ти дивишся шоу, але в новинах тобі згодовують певні інформаційні повідомлення. Варто постійно думати про те, хто заплатив за інформацію, яку отримуєш.

Журналісти, як і багато інших людей, часто не розумію рівень загрози від подачі інформації. З одного боку їхні видання орієнтуються на клікбейтні заголовки, щоб залучити аудиторію. Водночас саме такими заголовками часто вводять в оману читачів.

Щоб дізнатися, про що іще говорили учасники дискусії, дивіться її відеозапис тут.

Фото: Ігор Диня