Винничук Юрій
Народився 18 березня 1952 року в Івано-Франківську. Прозаїк, поет, перекладач, колумніст, редактор, упорядник.
1973 року закінчив педінститут (тепер – Прикарпатський університет ім. Стефаника) за спеціальністю – філолог (українська мова і література). 1974 року перебрався до Львова, де працював вантажником, художником-оформлювачем, лаборантом, а поміж тим – фарбував і вивчав життя. Вірші почав друкувати з 1971 року. У 1974–1987 слушно підозрюваний "совєцькою" владою у нелояльності, тому писав "у стіл".
1987 року організував театр "Не журись!", писав пісні та сценарії, виступав на сцені. 1990 року разом з гумористом С. Оробцем створив "Кабарет Юрця і Стефця". У 1991–1994 працював у газеті "Post-Поступ". У 1996-1998 видавав газету "Гульвіса", 3 1998 до 2006 працював у газеті "Поступ", а з 2006 по 20018 – головний редактор місячника "Post-Поступ".
Бібліографія
Автор збірки поезій "Відображення" (1990), збірок прози "Спалах" (1990), "Вікна застиглого часу" (2001), "Місце для Дракона" (з 2002 по 2021 вісім видань), ), "Ги-ги-и" (2007), "Груші в тісті" (2010), "Арканум" (2019), "Збитошна пора" (2020). Вибраного в англійському перекладі "The windows of time frozen" (2000), повістей: "Ласкаво просимо в Щуроград" (1992), "Діви ночі" (1992), "Житіє гаремноє" (1996, 2018), романів "Мальва Ланда" (2000), "Весняні ігри в осінніх садах" (2005), "Танґо смерті" (з 2012 понад 10 видань), "Аптекар" (2015), "Цензор снів" (2016), "Лютеція" (2017), "Сестри крові" (2018), у співавторстві з Андрієм Курковим "Ключі Марії" (2020), трилогії про нічного репортера: "Нічний репортер" (2019), "Вілла Деккера" і "Аґет Лилик" (2021). Він також автор понад двох десятків книжок для дітей.
Є також автором краєзнавчих книг, які постійно перевидаються: "Легенди Львова" (2000), "Кнайпи Львова" (2000), "Таємниці львівської кави" (2001), "Лицарі пера і чарки" (2019), міфологічної енциклопедії "Книга бестій" (2003). Упорядник антологій української готичної прози "Огняний змій", "Чорт зна що", "Потойбічне", "Нічний привид", української літературної казки "Срібна книга казок", "Зачароване місце", "Казка про Сонце", антологій "Невідоме Розстріляне Відродження", "Українська модерна проза початку ХХ ст.", "Соловецький етап", три томи "Антології Львівщини", серії книг "Юрій Винничук презентує" (з 2002, 8 книжок) та "Юрій Винничук рекомендує" (10 книжок).
Окремими книжками його твори виходили в США, Франції, Австрії, Нідерландах, Хорватії, Чехії, Польщі, Болгарії, Сербії, Китаю.
Автор перекладів з англійської, кельтських та слов’янських мов. За мотивами роману "Діви ночі" знято однойменний фільм, а за казками – три мультфільми.
Відзнаки
1999 року за щотижневу сторінку Юзя Обсерватора в газеті "Post-Поступ" отримав титул "Галицький лицар".
Двічі переможець конкурсу Бі-Бі-Сі на кращу українську книгу – роман "Весняні ігри в осінніх садах" і "Танґо смерті".
Отримав приз читацьких симпатій нагороди Центральної Європи "Ангелус" за роман "Танго смерті", виданий у Польщі.