Вдовиченко Галина

Вдовиченко Галина

Українська письменниця, авторка романів та оповідань, а також книжок для дітей

Народилася 21 червня 1959 року у смт Печенга (Петсамо), Мурманська область, Російська Федерація.

У дитинстві з сім’єю багато переїжджала, вчилася у школах в Івано-Франківську, Надвірній, Раві-Руській, Москві. Постійно бувала у бабусі і дідуся у містечку Отинія Коломийського району Івано-Франківської області, на батьківщині батька. Закінчила філологічний факультет Львівського національного університету, працювала в газетах "Вперед" у місті Бахмуті (тоді – Артемівську) Донецької області і в газеті "Високий Замок" (Львів). Живе у Львові. Волонтерка і членкиня колективу спільноти взаємодопомоги (колишніх безпритульних) "Емаус-Оселя".

Авторка романів "Пів'яблука" та "Інші пів'яблука", "Найважливіше – наприкінці", "Тамдевін", "Маріупольський процес", "Бора", "Купальниця", "Хто такий Ігор?", збірки оповідань "Ось відкрита долоня". Авторка книжок для дітей "36 і 6 котів", "36 і 6 котів-детективів", "36 і 6 котів-компаньйонів", "36 і 6 котів-рятувальників", а також книжок "Ліга непарних шкарпеток", "Мишкові Миші", "Містельфи", "Сова, яка хотіла стати жайворонком", "Чорна-чорна курка", "Засинай. Прокидайся", "Життя іграшкових овечок", "Котохатка".

Романи і книжки для дітей перемагали у літературних конкурсах (інформація у розділі "Відзнаки").

Майже усі книжки для дітей вийшли також і шрифтом Брайля, або були озвучені для незрячих дітей. 2022 року у Ресурсному центрі Львівської Політехніки вийшла у світ аудіоп'єса "Ліга непарних шкарпеток" – особливий інклюзивний проєкт, в якому взяли участь, разом з акторами, тридцять незрячих дітей з усієї України. Цього ж року були написані і вийшли у світ "Казки-2022" (Ресурсний центр Львівської Політехніки)  – збірка в універсальному дизайні: шрифтом Брайля, звичайним шрифтом для зрячих і озвучена версія у QR-коді на обкладинці. Збірку "Казки-2022" – у форматі листівок – видала, зібравши кошти, художниця-ілюстраторка збірки Анастасія Пономарьова з Маріуполя. Загалом 24 тисячі листівок з казками, які назвали терапевтичними (половину з них надрукував "Карітас"), роздавали і розсилали усюди, де опинилися маленькі біженці.

Книжки та уривки з книжок Галини Вдовиченко перекладені литовською, латиською, словацькою, німецькою, англійською, японською, китайською, перською, грузинською мовами.

Публікації автора на сайті ПЕН: