Штипель Аркадій

Поет, перекладач, літературний критик. Народився у 1944 році в місті Каттакурган, немовлям був перевезений до Дніпра (колишнього Дніпропетровська), куди родина повернулася з евакуації. Навчався на фізичному факультеті Дніпропетровського університету, публікував вірші російською та українською мовами у місцевій молодіжній газеті. Був виключений з п’ятого курсу за спробу створити рукописний часопис, звинувачувався в очорненні радянської дійсності, сіонізмі та українському націоналізмі. Після військової служби оселився у Москві, університет закінчив заочно. Працював інженером-акустиком, інженером-радіологом, викладачем математики у середній школі, монтажником-наладником, фотографом, сторожем, експедитором.

Публікуватися у Москві почав з 1989 року; видав чотири поетичних книжки, в останню книжку «Ибо небо» 2014 року включив розділ українських віршів. Неодноразово був переможцем в поетичних слемах, зокрема, на першому фестивалі «Київські лаври».

Перекладав і публікував у російських часописах вірші Богдана-Ігора Антонича, Миколи Вінграновського, Василя Голобородька, Василя Махна, Петра Мідянки. Оглядав сучасну українську поезію у низці дописів.
У 2016 році у Видвничому домі «Києво-Могилянська академія» видав книжку «Мороз і сонце – дивна днина… (моя маленька хрестоматія)” з перекладами перлин російської лирики від Пушкіна до Мандельштама.

Постійний учасник фестивалю «Київські лаври», львівського Форуму видавців, київського «Книжкового Арсеналу», брав участь у першому книжковому фестивалі в Дніпрі.

З кінця 2013 року брав учась в акціях та підписував листи на підтримку України.