Член Ревізійної комісії Українського ПЕН

Справжнє ім’я: Анатолій Олександрович Астаф’єв. Народився 30 липня 1974 року в Тернополі. Український есеїст, письменник, поет.

Син поета і літературознавця, професора, доктора філологічних наук Олександра Астаф’єва. Засновник і учасник літературної групи “Друзі Еліота” (1993—1996). Член Асоціації українських письменників.

Навчався в середній школі № 20 м. Тернопіль. Там же закінчив професійно-технічне училище № 2 (1991), історико-філологічний факультет Ніжинського педагогічного університету імені Миколи Гоголя (1997) та аспірантуру на кафедрі філософії Київського національного аграрного університету (2000). 2001 року отримав ступінь кандидата філософських наук.

В різні роки викладав в Національному аграрному університеті (асистент кафедри філософії, 1997—2000), Київському національному університеті ім. Тараса Шевченка (гостьовий доцент Інституту філології, 2003). Працював у Національному інституті стратегічних досліджень (відділ етнополітики, заступник керівника відділу, 2001—2005), в журналі “Український тиждень” (керівник спецпроектів, редактор культури, 2009—2011). З 2011 року — директор з піару видавництва “Грані-Т”.

Анатолій Дністровий працює на межі контркультури та міської прози з виразною соціальною та психологічною складовою. Останнім романам притаманна посилена есеїстичність. Дністровий став відомим широкому загалу читачів передусім своєю молодіжною трилогією — романи “Місто уповільненої дії” (2003), “Пацики” (2005), “Тибет на восьмому поверсі” (2005, видавнича назва — “Патетичний блуд”). Не меншої популярності набув його роман “Дрозофіла над томом Канта” (2010).

Іншими складовими творчості є поетичний доробок (збірка “Покинуті міста”, 2004) і чималий корпус есеїстики, ключовими лініями якої переважно є літературознавство і філософія творчості (книги “Автономія Орфея”, “Письмо з околиці”), політико-філософські розвідки про ліберальну демократію (книга “Злами й консенсус”), націоналізм та соціологію глобалізації.

Дністровий перекладає з німецької, чеської, польської, білоруської мов (Георг Тракль, Йозеф Вайнгебер, Пауль Целан, Готфрід Бенн, Гергард Фріч, Вітезслав Незвал, Алесь Рязанов). Окремі поетичні твори Дністрового перекладали англійською, німецькою, вірменською, білоруською та російською мовами.

Бібліографія:

Поетичні збірки:

“Проповідь до магми” (Київ: Гранослов, 1998).

“На смерть Кліо” (Київ: Смолоскип, 1999).

“Спостереження” (Київ: Нова деґенерація, 1999).

“Жовта імла” (Донецьк: Норд-пресс, 2001).

“Покинуті міста” (Хмельницький — Київ, 2004).

“Хроніка друкарської машинки” (Луцьк: Твердиня, 2009).

Романи:

“Невідомий за вікном” (Київ: Факт, 2001).

“Місто уповільненої дії” (Київ: Факт, 2003).

“Пацики: конкретний роман” (Київ: Факт, 2005).

“Тибет на восьмому поверсі” (видавнича назва — “Патетичний блуд”; Київ: Фоліо, 2005).

“Дрозофіла над томом Канта” (Львів: Піраміда, 2010).

“Пацики: конкретний роман. Видання друге” (Львів: Піраміда, серія “Приватна колекція” 2011).

Книги есеїв:

“Автономія Орфея: варіації на теми поетичної творчості і навколо неї” (Харків: Акта, 2008).

“Злами й консенсус: шість есе на захист ліберальної демократії у перехідних умовах” (Харків: Акта, 2008).

“Письмо з околиці: статті й есе” (Київ: Грані-Т, 2010).

Інші видання:

“Слово про Сьорана” (передмова) // Сьоран (Еміль Чоран). Допінґ духу. Есеї (Київ: Грані-Т, 2011).

“Актуальність тривоги Мальте” (передмова) // Райнер Марія Рільке. Нотатки Мальте Ляврідса Бриґґе. Роман (Київ: Грані-Т, 2010).

“Біла дівчинка (оповідання)”. Декамерон: 10 українських прозаїків останніх десяти років (Харків: Клуб сімейного дозвілля, 2010).

“Учитель: П’єса на одну дію” У чеканні театру: Антологія молодої драматургії (Київ: Смолоскип, 1998).

“Друзі Еліота: Анатолій Дністровий”. Українські літературні школи та групи 60-90-х рр. ХХ ст. (Львів: Піраміда (серія «Приватна колекція», 2009).

“Дві новели” [Текст] / А. Дністровий // Березіль : Літературно-художній та громадсько-політичний журнал Національної Спілки письменників України. – 2004. – N12. – С. 17-24 .

Окремі публікації:

Дністровий А. “Езра Павнд, або Межі інтелектуальної поезії”. Молода нація, 1999, ч. 10.

Дністровий А. “Археологія етнічної пам’яті”. Критика, 2000, № 6.

Дністровий А. “Постмодерністські” уроки Володимира Винниченка: роман “Поклади золота”. Молода нація, 1997, № 11.

Дністровий А. “Пошанування авантюрництва”. Критика, 2000, № 12.

Дністровий А. “Поезія і містика”. Література плюс, 2001, № 26.

Дністровий А. “Поезія юрського періоду”. Література плюс, 2001, № 27

Дністровий А. “Берклі і творча уява”. Кальміюс, 2001, № 4.

Дністровий А. Партизани глобалізації // Український тиждень, 23 вересня, 2010: http://tyzhden.ua/Publication/7512

Дністровий А. Анти-Колумб, або земля не кругла! // Український тиждень, 13.09.2010: http://utnetua.s12.yourdomain.com.ua/column/231/0/59/

Дністровий А. Олігаршизм versus фашизм // Український тиждень, 26.07.2010: http://utnetua.s12.yourdomain.com.ua/column/231/0/42/

Дністровий А. Капіталізм і глобалізація (від модерної до постсучасної нерівності) // Historians.in.ua, 12 березня 2012: http://historians.in.ua/index.php/dyskusiya/174-anatolii-dnistrovyy-kapitalizm-i-hlobalizatsiia-vid-modernoi-do-postsuchasnoi-nerivnosti

Дністровий А. Глобус імені Карла Маркса (модерний марксизм і глобалізація: контури прогнозування) // Historians.in.ua, 02 квітня 2012: http://www.historians.in.ua/index.php/dyskusiya/204-anatolii-dnistrovyi-hlobus-imeni-karla-marksa

Премії, відзнаки:

1996 — лауреат літературно-музичного фестивалю “Лір”.

1997 — лауреат міжнародного літературного конкурсу “Гранослов” (збірка віршів “Проповідь до магми”).

1998 — лауреат видавництва “Смолоскип” (поетична книга “На смерть Кліо”).

2000 — третя премія видавництва “Смолоскип” за збірку есе “Поезія і цивілізація” (див.: АРТперехрестя // Україна. — 2000. — № 6. — С. 45).

2005 — роман “Пацики” увійшов у десятку кращих за версією інтернет-опитування Книги року ВВС-2005 та “Книга року” у 2005-му.

2010 — фіналіст Книги року ВВС-2010 (роман “Дрозофіла над томом Канта”).

2010 — “Дрозофіла над томом Канта” — кращий роман року (інтернет-голосування порталу “Буквоїд”: http://bukvoid.com.ua/poll/?id=33).