Місія – вижити. Як почуваються незалежні від олігархів медіа під час пандемії

Опубліковано: 12.04.2020,  Переглядів: 15
Через пандемію коронавірусу COVID-19 аудиторія українських медіа росте, але рекламний ринок падає, тож цю кризу зможуть пережити не всі ЗМІ. Про те, як підтримати життєдіяльність редакцій, правильно пояснити свої проблеми аудиторії та мотивувати журналістів, говорили представники «Української правди», Liga.net, Суспільного та The Ukrainians під час онлайн-дискусії, організованої українським ПЕН.

Аудиторія росте, рекламодавці йдуть

Модераторка дискусії, журналістка та ведуча «Громадського радіо» Лариса Денисенко розповіла, що у березні кількість переглядів подкастів на сайті «Громадського радіо» значно збільшилась, адже люди на карантині споживають більше інформації, особливо новин про коронавірус та перебіг пандемії. За її словами, уже третій тиждень у країнах-лідерах, які читають російськомовну сторінку «Громадського радіо», – Росія, де ще нещодавно радіостанцію взагалі блокували.

Зростання аудиторії спостерігає й редакція «Української правди». Головна редакторка Севгіль Мусаєва зазначила, що в березні через урядову кризу та коронавірус сайт мав 54 млн переглядів (зростання склало 104%), що для редакції є вражаючою цифрою. Аудиторію, насамперед, цікавлять новини щодо статистики захворюваності, обмежень, які вводить уряд, а також тексти про те, як людині вижити на карантині.

«Великі виклики зараз стоять і перед країною, і перед журналістикою. Не можна допускати паніки, перевірка інформації має стати ще більш ретельною. В Україні, крім епідемії коронавірусу, небезпечною є й ситуація з парламентом, від якого зараз залежить доля наступного траншу від МВФ. Тому зараз наша редакція працює в турборежимі», – розповіла Севгіль Мусаєва.

Національна суспільна телерадіокомпанія нещодавно запустила новий сайт «Суспільне. Новини», який у березні зібрав 7 млн переглядів від 3 млн унікальних користувачів. Голова правління НСТУ Зураб Аласанія каже, що 27-32% цих переглядів принесла тема коронавірусу. Але навіть при такій відвідуваності рекламодавці йдуть. «Такі сильні приливи відвідуваності спадуть, а втрати будуть доволі великими, бо майже вся реклама пішла, і далі буде гірше. Наступні три-чотири місяці буде доволі важко», – додав він.

Директорка зі спецпроєктів інтернет-видання Liga.net Катерина Венжикпобоюється, що незалежні медіа взагалі можуть припинити своє існування через фінансову кризу. Відвідуваність Liga.net теж зросла у березні на 80%, але вся реклама – банерна, нативна, спецпроєкти – просіла. «Усі ми, незалежні медіа, не ставили завдання заробляти гроші й жити за них, тепер перед нами виклик – просто вижити. Зараз ми розуміємо, що ще два-три місяці карантину – і 23-річна історія видання Liga.net може закінчитися», – розповіла вона.

Що допоможе – платна підписка, краудфандинг, взаємодія з аудиторією?

Liga.net протягом останнього місяця збирає кошти краудфандингом (тобто приймає пожертви від аудиторії). Катерина Венжик розповідає, що з урахуванням падіння рекламного ринку, який продовжить падати навіть з припиненням карантину, редакція зможе прожити до кінця першого півріччя, тож, можливо, варто задуматися і про запровадження передплати: «Залишається чесно говорити читачам – якщо ви хочете, щоб ми далі для вас працювали, то маєте купувати в нас інформацію».

Севгіль Мусаєва ж не розглядає варіант передплати в «Українській правді», адже, на її думку, кожна людина має мати доступ до контенту. А от краудфандингову кампанію вважає правильним кроком: «У нас теж була така ідея, але ми хочемо не просто просити про підтримку, а щоб наша аудиторія стала частиною нашої спільноти, хочемо вибудувати горизонтальні зв’язки й чути свою аудиторію, розуміти, що її цікавить. Ми маємо не лише інформувати людей, але й підтримувати їх, давати їм надію. І чекаємо, що наша аудиторія так само відгукнеться на наші потреби і зрозуміє, що незалежні медіа в Україні необхідно підтримувати».

Катерина Венжик згадала ще й про івенти як спосіб заробітку для незалежних ЗМІ. Так, видавництву «Економіка» організація заходів приносила більше 30% бюджету, на який потім могла жити редакція. Оскільки івент-галузь зараз «схлопується» й багато агенцій закриються до кінця карантину, в незалежних медіа є шанс отримати ще одне джерело фінансових надходжень – влаштовувати івенти. Або розглянути модель маркет-плейсу, адже продаж товарів завжди буде актуальним.

«Завдання Liga.net як медіа про бізнес – підтримати бізнес, бути рупором його проблем, робити якісну аналітику, створювати діалог бізнесу і влади. Ми зараз концентруємося на підтримці малого бізнесу. А він потім підтримає нас, хоч і невеликими бюджетами», – впевнена Катерина Венжик.

Керівник групи сайтів The Ukrainians Media Тарас Прокопишин розповів, що його невелика редакція, що складається з 12 осіб, теж намагається знайти нові управлінські рішення, які б забезпечили фінансову сталість. Можливо, переосмислити формат і зробити ставку на читачів: «Ми сфокусовані на тому, щоби розвивати свою спільноту й ангажувати наших читачів до творення контенту й медіа загалом».

Але масова аудиторія байдужа до проблем медіа

Більшість українців не розбираються у вітчизняних ЗМІ – хто кому належить, хто є незалежним і незаангажованим; а отже, не буде переживати через проблеми окремої редакції, – впевнений Зураб Аласанія. Тому треба йти на вулиці, як це робить Данський суспільний мовник, влаштовувати зустрічі, шукати свою аудиторію, розмовляти з нею, задовольняти її. «Людям здебільшого байдуже, якою буде доля ЗМІ, країна живе зовсім іншими проблемами. 5-10% максимум цікавляться цим питанням, але більшість не скаже, кому зараз належить Українська правда або Liga.net», – вважає голова правління НСТУ.

Із ним погодилася Катерина Венжик. Вона розділяє аудиторію на дві категорії: масовій все одно, вона читає новини в соцмережах або на агрегаторах, і розповідати їм щось про власника або незалежність медіа – немає смислу. Але є й інша аудиторія, яка готова долучатися до вирішення проблем улюбленого ЗМІ. Так, наприклад, 1,5% читачів Liga.net взяли участь у краудфандинговій кампанії, для них незалежність видання є ключовим критерієм.

Севгіль Мусаєва також запевнила, що для аудиторії «Української правди» її незалежність та об’єктивність – на першому місці.

Журналістів поки не звільняють, але проєкти заморожують

Liga.net у травні планувала запустити проєкт Liga.Life і вже набрала команду, але, за словами Катерини Венжик, цих людей наразі залучено до вироблення основного контенту, а запуск проєкту відкладено. Співробітників та фрілансерів поки не скорочують, зарплатні теж залишаються, але якою буде доля запланованих проєктів – наразі невідомо.

Зураб Аласанія, у свою чергу, розповів, що НСТУ припинила на час карантину заплановані скорочення співробітників. За його підрахунками, у такій великій компанії 40-60 людей на місяць звільняються і приходять на роботу, не враховуючи кризу або планові скорочення, виплати по таких звільненнях сягають 49 млн грн. Найбільші проєкти, які довелося заморозити НСТУ, – це трансляція Олімпіади та «Євробачення», які було перенесено на наступний рік.

Севгіль Мусаєва вважає, що команда – найбільша цінність будь-якого медіа, тож скорочень в «Українській правді» не планується, як і зменшення зарплат. Натомість керівництво шукає, на чому можна зекономити. 16 квітня 2020 року «Українська правда» планувала велике святкування 20-ї річниці існування, яке буде перенесено.

А от The Ukrainians Media не заморожуватиме проєктів, хіба що один, пов’язаний ps створенняv репортажів «з полів» призупинено до кінця карантину. За словами Тараса Прокопишина, звільнень теж вдалоcm уникнути.

Головна мотивація – важливість журналістської професії

Як e такій екстремальній ситуації мотивувати журналістів працювати якісно? Катерина Венжик упевнена: єдина мотивація – нагадувати співробітникам, що журналістика – надважлива професія, а також уявляти цю кризу як марафон, який у будь-якому разі треба добігти, виснаженими, але живими.

Зураб Аласанія також сформулював меседж, який треба донести команді: «Ми віримо в правильну справу і ми прорвемося».

«Ми живемо у важкий, але унікальний час, і незважаючи на все, що буде відбуватися далі, нам пощастило, бо ми є свідками трансформації світу і переходу від одної моделі існування до іншої. Ми робимо надважливу, дуже корисну справу, люди проходять іспит на людяність, а журналісти проходять його в турборежимі. Наша команда працює більше і краще, ніж завжди, і всі розуміють, для чого вони це роблять. А коли ти розумієш, для чого ти щось робиш, це допомагає якісно працювати, давати людям перевірену інформацію, заспокоювати людей і навіть давати їм надію», – підсумувала Севгіль Мусаєва.

Джерело: Детектор медіа