Вольвач Павло
Народився 9 жовтня 1963 року в Запоріжжі. Поет, прозаїк. Член Національної спілки письменників України.
Як зазначено в біографії поета, "все як у всіх, чи принаймні, у багатьох: школа, завод, вечірня школа. Потім служба в армії, в саперному батальйоні і вузлу зв'язку. Після служби – знову робота, заводи, прохідні, якісь "шарашки", чи то пак, кооперативи і приватні підприємства, які тоді якраз входили в силу. Паралельно тривало життя вулиць, різних закутків великого індустріального міста. Писались вірші. Коли "крахнула" чергова фірма – магазин "Автозапчастини", де працював вантажником, влаштувався на Запорізьке обласне TV".
Після армії змінив багато професій і спеціальностей. Зокрема, був слюсарем, ливарником, сантехніком, художником-оформлювачем, продавцем, вантажником, безробітним. Брав активну участь в національно-революційних подіях 1980-90х років. Закінчив журналістське відділення філологічного факультету Запорізького університету. 5 років працював редактором редакції інформації на обласному телебаченні в Запоріжжі.
Від 1999 року мешкає в Києві. Тривалий час працював кореспондентом Української служби Радіо Свобода. Згодом був заступником головного редактор часопису "Сучасність". Від 2012 працює на Українському радіо. Автор та ведучий програм "Кружляння слів" та "Культ-Майдан". Колумніст журналу "Країна".
Окремі твори перекладалися англійською, турецькою, польською, сербською, македонською, російською та іншими мовами.
Бібліографія
Збірки віршів:
- "Марґінес" (Запоріжжя, 1996)
- "Кров зухвала" (Київ: Український письменник, 1998)
- "Південний Схід" (2000; "Кальварія", 2002)
- "Бруки і стерні" (Київ: Дніпро, 2000)
- "Тривання подорожі" (Тернопіль: Навчальна книга – Богдан, 2007)
Романи:
- "Кляса" (уперше надрукований у журналі "Кур'єр Кривбасу", 2003, травень – липень; окремим виданням вийшов 2004 у видавництві "Джура" в Тернополі)
- "Хрещатик-Плаза" (Київ: Український пріоритет, 2013)
- "Сни неофіта" (Львів: Видавництво Старого Лева, 2017)
Нон-фікшн:
- "20+1 або Земля мертвих" (Львів: Видавництво Старого Лева, 2021)
Переклади:
- Уладзімір Няклєв. Вічний вітер (Київ: Ярославів Вал, 2011)
- Уладзімір Някляєв. Кін (Київ: Смолоскип, 2011) – разом із Василем Герасим’юком та Тарасом Федюком
Упорядник:
- Микола Холодний. Повернення (Київ: Факт, 2009) — разом із Тарасом Федюком
- Маршал Вінграновський. Книга про поета (спогади, есеї, листи, інтерв’ю) (Київ: Ярославів Вал, 2011)
- Микола Вінграновський. На срібнім березі (А-ба-ба-га-ла-ма-га, 2013) – разом із Іваном Малковичем
Відзнаки
- Лауреат Літературної премії імені Володимира Сосюри (1998)
- Збірка віршів "Південний Схід" номінувалася на Шевченківську премію 2001 (пропозиція Миколи Вінграновського)
- Літературна премія імені Василя Симоненка НСПУ за поетичну збірку "Марґінес" (1998)
- Роман "Кляса" здобув третю премію в номінації "Романи" на конкурсі "Коронація слова-2002"
- Книга "20+1 або Земля мертвих" увійшла до короткого списку Премії імені Юрія Шевельова-2021 та списку найкращої есеїстики 2021 року за версією Українського ПЕН.