Люди культури, яких забрала війна (оновлюється)

2669
You can read this article in English
Родіна Ірина
Родіна Ірина
Комунікаційна менеджерка
Люди культури, яких забрала війна (оновлюється)

Від початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну ряди наших небесних захисників поповнилися людьми мистецтва: акторами, художниками, скульпторами, мовознавцями. У цьому матеріалі Український ПЕН відстежує втрати серед діячів культури.

18 жовтня на фронті загинув історик Юрій Костик. Випускник Львівського національного університету імені Івана Франка, після завершення навчання він працював у Львівському національному медичному університеті імені Данила Галицького. Викладав історію України англійською мовою для іноземних студентів. Згодом обіймав посаду наукового співробітника у Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника. Боронив Україну на Донецькому та Луганському напрямках з 2014 року, був командиром роти, отримав звання капітана. 2016 року підписав контракт із ЗСУ. У грудні 2021 року Юрія Костика нагородили орденом за "мужність, відданість українському народові та сумлінне виконання службового обов'язку". Мав позивний "Герой".

13 жовтня зʼявилася інформація про те, що російські окупанти застрелили диригента Херсонської філармонії Юрія Керпатенка. Його вбили у його власному будинку в Херсоні за відмову співпрацювати з окупаційним режимом. Керпатенко перестав виходити на звʼязок ще у вересні. Юрій Керпатенко – український диригент, оркеструвальник, баяніст, головний диригент Херсонського музично-драматичного театру ім. Миколи Куліша.

5 жовтня стало відомо про загибель на Донецькому напрямку "кіборга" Вʼячеслава Зайцева. Історик і археолог за фахом, він був завідувачем інформаційно-видавничого відділу Національного заповідника "Хортиця" і депутатом Запорізької міської ради останніх двох скликань. У березні 2014 року Вʼячеслава мобілізували до лав Збройних сил України. Він обороняв Донецький аеропорт, був учасником боїв у Південному котлі та Дебальцевому. Був двічі поранений. За бойові заслуги відзначений державною нагородою – Орденом "За мужність" третього ступеня.

12 вересня в бою під Майорськом на Донеччині загинув 47-річний Олександр Шаповал, заслужений артист України і соліст балету Національної опери. Грав у спектаклях "Кармен-сюїта", "Юлій Цезар" та інших. 25 лютого він пішов у тероборону, потім став гранатометником у лавах ЗСУ.

20 серпня на фронті загинув музикант і військовий Роман Барвінок-Скрипаль. Він став до лав ЗСУ ще 2016 року, приховавши проблеми зі здоровʼям, через які не підлягав мобілізації. "По черзі просто в окопі брався то за кулемет, то за скрипку. Коли він грав, бувало, що припинялася стрільба, бо наші слухали і вороги теж", – написала про Романа офіцерка ЗСУ Олена Білозерська.

9 серпня стало відомо про загибель поета і військовослужбовця Артема Довгополого на фронті на Донеччині. До 13 лютого він проходив службу за контрактом у Державній прикордонній службі України. За 11 днів до повномасштабного російського вторгнення контракт Артема закінчився. Він пішов добровольцем у 58 бригаду, яка захищає схід України. Артему було 28 років.

28 липня в бою з російськими окупантами загинув автор гімну коломийської 10-ї гірсько-штурмової бригади, командир взводу, поет Гліб Бабіч. Автор понад 500 віршів, частина з них – покладені на музику. 2021 року світ побачила поетична збірка Бабіча "Вірші та пісні". Він пройшов п'ять років війни та шість бойових ротацій.

29 травня стало відомо про загибель на фронті фотографа, відеографа та екоактивіста з Мукачева Романа Жука.

28 травня стало відомо, що в боях за Україну загинув постановник піротехнічних трюків і батальних сцен Олександр Суворов.

14 травня стало відомо про загибель у бою з окупантами під Ізюмом на Харківщині викладача корейської мови та перекладача Дениса Антіпова. Він був ветераном АТО і повернувся на фронт у складі 95-ї окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ. Денис Антіпов працював на кафедрі мов і літератур Далекого Сходу та Південно-Східної Азії КНУ імені Тараса Шевченка, викладав корейську мову та неодноразово стажувався у Південній Кореї.

8 травня у Маріуполі загинув письменник, доктор соціологічних наук і професор Маріупольського державного університету Богдан Слющинський. У Маріуполі він заснував літературно-художній альманах "Маріуполь", керував студентським літературним об’єднанням "Перлини слова". Автор книжок "Втомлена надія", "Відлуння", "В обіймах часу", "Осінній вітряк", "Витоки", "Світанкова роса", "Подих вітру".

7 травня в районі Авдіївки внаслідок мінометного обстрілу ворога загинув поет, сценарист, музикант і перекладач Ілля Чернілевський. Він пішов на фронт добровольцем. 7 травня перестав виходити на звʼязок. Про його загибель стало відомо 13 травня. Ілля Чернілевський – син відомого поета, кінорежисера та члена Українського ПЕН Станіслава Чернілевського.

3 травня стало відомо про загибель у заблокованому окупантами Маріуполі журналістки, письменниці, членкині Національної спілки журналістів України та Національної спілки письменників України, керівниці літературного клубу "Азовʼя" Наталі Харакоз. Її будинок згорів і обвалився, жінка була змушена жити і переховуватися в підвалі. Наталя Харакоз загинула на початку квітня, однак через відсутність звʼязку отримати інформацію про обставини її смерті було складно.

30 квітня на 85-му році життя померла художниця-шістдесятниця Любов Панченко. Протягом місяця вона голодувала в окупованій Бучі. 2 квітня її, виснажену, перевезли до однієї з київських лікарень. Панченко Любов Михайлівна – професійна художниця-модельєрка України, почесна громадянка міста Бучі, лауреатка премії ім. В. Стуса, членкиня Союзу Українок. Любов Панченко належить до групи митців-шістдесятників, які відроджували українську культуру в часи хрущовської відлиги. Свою творчу спадщину майстриня встигла віддати до Музею шістдесятництва.

23 квітня під час обстрілів російськими окупантами житлових кварталів Маріуполя загинули дві маленькі акторки місцевого театру "Концепція" – Єлизавета Очкур та Соня Амельчикова. Обидві вони грали роль Люсі у виставі "Лев, Чаклунка, Платтяна шафа" за книгою серії "Хроніки Нарнії".

22 квітня стало відомо про загибель у Маріуполі Сергія Скальдапоета, військового та громадського активіста. Він був учасником Революції Гідності та АТО. Сергій Скальд – автор поетичних збірок "Навиліт. Рими калібру 5,45" (видавництво "Орієнтир", 2018) та "Інший" (2021), співавтор збірки націоналістичної поезії "Голос крові".

21 квітня в Маріуполі загинув історик і письменник Сергій Буров. Він присвятив своє життя дослідженню історії міста, і був його почесним громадянином. Перша книга Бурова, "Мариуполь. Былое", побачила світ 2003 року. У 2011 році вийшла друга його книга "Маріуполь та маріупольці". Обставини загибелі Сергія Бурова нині не відомі.

3 квітня стало відомо про загибель у заблокованому Маріуполі литовського режисера Мантаса Кведаравічюса. 2016 року він зняв фільм "Маріуполіс" про війну на Донбасі. Картину називали "людською історією на тлі історичних потрясінь". Премʼєра відбулася 2016 року на Берлінському міжнародному кінофестивалі.

Увечері того ж дня стало відомо, що внаслідок удару російських окупантів по Миколаївській облдержадміністрації загинула членкиня Національної спілки письменників України, поетка Надія Агафонова.

2 квітня в Мелекіному поблизу Маріуполя помер журналіст Євген Баль. 18 березня його незаконно заарештували російські військові. Будинок Євгена обшукали, а його самого піддали тортурам. Жорстоко побитого, його відпустили за три дні. Смерть Євгена Баля – наслідок знущань окупантів. Він не дожив до 79-річчя лише шість днів. Баль – автор численних журналістських матеріалів про війну в Україні, член НСЖУ, письменник, волонтер.

1 квітня у боях на Луганщині загинув український письменник, поет і громадський діяч Юрій Руф. Він вступив до лав ЗСУ в перший день повномасштабного вторгнення Росії в Україну. Серед публікацій Юрія Руфа – "Багряна лірика" (2012), "Час Революції" (2014), "На зламі епох" (2015). Поезії автора входили до сучасних поетичних збірок "Голос крові" (2013) та "Відлуння свинцевих громовиць" (2015).

27 березня від ворожої кулі загинув Святослав Пашинський – викладач Полтавської дитячої художньої школи, скульптор і кераміст з Полтави. Пашинський був членом Національної спілки художників України та лауреатом премії в галузі скульптури імені М. Ярошенка.

24 березня під час штурму села Лукʼянівка на Київщині загинув український історик, перекладач і публіцист Сергій Заїковський. Він – випускник Харківського національного університету імені Каразіна. Спеціалізувався на історії стародавнього світу та середніх віків.

17 березня у лікарні помер соліст балету Національної опери України, 43-річний Артем Дацишин. Ще 26 лютого він потрапив під ворожий обстріл столиці, відтоді боровся за життя у шпиталі. Артем Дацишин – лауреат міжнародного конкурсу Сергія Лифаря (1996) та Рудольфа Нурієва (1998). Виконував партії в балетах "Лебедине озеро", "Лускунчик", "Спляча красуня", "Жизель", "Дон Кіхот", "Баядерка", "Ромео і Джульєтта" та інших.

16 березня внаслідок обстрілу окупантами житлового будинку в Києві загинула актриса "Молодого театру", 67-річна Оксана Швець. Вона мала звання Заслуженої артистки України (1996). Закінчила театральну студію при Театрі імені Івана Франка (1975), театрознавчий факультет Київського державного інституту театрального мистецтва ім. І. Карпенка-Карого (1986). Працювала у Тернопільському музично-драматичному театрі, Київському театрі сатири та Молодому театрі (1980–2022).

12 березня загинув 24-річний актор соціального театру та звукорежисер Павло Єременко. Разом зі своїм батьком, він долучився до лав тероборони в перший день війни. За ним захищати країну пішла і його дівчина Оксана. 11 березня Павло з батьком охороняли Стадіон імені Юрія Гагаріна, і потрапили під ранкове бомбардування. Павла привалило плитою. Його батько вижив, а сам актор за добу помер у лікарні.

7 березня в бою за Харків загинув художник і доброволець Артем Азаров. Він потрапив під мінометний обстріл, допомагаючи ЗСУ виконувати бойове завдання. Мав позивний "Художник".

6 березня під час оборони Ірпеня загинув 33-річний український актор Павло (Паша) Лі. Він вступив у тероборону 1 березня. Загинув, рятуючи дітей під час евакуації. Павло одягнув свого бронежилета на дитину, яку ніс на руках, і був смертельно поранений. Героя провели в останню путь у Ворохті на Івано-Франківщині 18 березня. Актор Павло Лі відомий своїми ролями у фільмах "Штольня", "Тіні незабутих предків", "Зустріч однокласників" та інші. Також працював актором дубляжу.

5 березня в Бучі поблизу Києва російські окупанти розстріляли викладача церковнослов’янської і грецької мови, історика та перекладача Олександра Кислюка. Він працював викладачем стародавніх мов, перекладав класичні тексти на сучасну мову, мав публікації з історії козацтва на основі латиномовних джерел.

3 березня у Полтавському військовому шпиталі пішов з життя український художник Олександр Тарасенко. Перебуваючи у лавах тероборони, він зазнав тяжкого осколкового поранення в бою під Охтиркою. Олександр Тарасенко був доцентом кафедри образотворчого мистецтва в Полтавському інженерно-будівельному університеті та членом НСХУ. Його авторству належить, зокрема, іконостас храму Симона Богоприїмця у селі Михайлики Шишацького району та іконостас Троїцької церкви у селі Великі Будища Диканського району.

У ніч проти 2 березня в бою проти російських ДРГ під Васильковом загинув Сергій Пущенко – графік, живописець, волонтер і доброволець. Заслужений діяч мистецтв України, автор понад 900 картин. Основною темою творчості Пущенка було українське козацтво: він створив серію полотен "Козацькому роду нема переводу". У період між 2015 та 2018 роками писав з натури портрети воїнів-добровольців. У серію увійшло 113 робіт.

24 жовтня 2022
2669
Підтримайте нашу роботу

Нам потрібна ваша допомога, аби створювати проєкти та матеріали, покликані відстоювати свободу слова, популяризувати українську культуру і цінності незалежної журналістики.

Ваш внесок – це підтримка дискусій, премій, фестивалів, поїздок авторів у регіони та книжкових видань ПЕН.

Підтримати ПЕН

Радимо переглянути: