Країни поміж нами: PEN Ukraine та PEN America організовують літературний онлайн-захід

Опубліковано: 06.05.2021,  Переглядів: 98

25 травня о 19:00 за українським часом (о 12:00 за східним  часом у США) відбудуться літературні читання художньої прози та поезії «Країни поміж нами. Українські та україно-американські письменники діляться поезією, прозою і культурними поглядами». Подію організовують Український та Американський ПЕН-центри.

У події візьмуть участь Василь Махно, Аскольд Мельничук, Олександр Мотиль, Оксана Луцишина, Дзвіня Орловська та Ірен Забитко. Захід модеруватимуть Андрій Курков і Поліна Садовська.

Зустріч буде транслюватися на фейсбук-сторінці PEN Ukraine.

На ідею проведення цього заходу літературних читань надихнули спільні родові зв’язки авторів з Україною. Спершу письменники поговорять про культурні та літературні зв’язки між Україною і США, а також поділяться поглядами на свою спільну українську етнічність. Після дискусії відбудуться авторські читання найновіших літературних праць написаних або перекладених англійською.  Наприкінці заходу учасники відповідатимуть на запитання від Facebook-аудиторії. Зустріч відбуватиметься англійською мовою.

Оксана Луцишина – письменниця, поетеса, перекладачка, членкиня Українського ПЕН, літературознавчиня. Авторка трьох романів, збірки малої прози і п’яти збірок віршів, з яких усі крім одної видані в Україні. Найновіша збірка поезії «Вірші Феліцити»,  перекладена англійською під назвою «Persephone Blues», вийшла у Бостонському видавництві «Arrowsmith» у 2019 році. Останній роман «Іван і Феба» (2019) отримав Премію Львова – міста літератури ЮНЕСКО 2020 і Національну премію Шевченка 2021. Оксана Луцишина здобула ступінь Ph.D. з порівняльного літературознавства в Університеті Джорджії. Нині викладає українознавство в Техаському університеті в Остіні.

Василь Махно – український поет, прозаїк, есеїст і перекладач. Автор тринадцятьох поетичних збірок, остання з яких – збірка віршів «Поет, океан і риба» (Фоліо, 2019). Видав книжку оповідань «Дім у Бейтінґ Голлов» (Видавництво Старого Лева, 2015), роман «Вічний календар» (Видавництво Старого Лева, 2019), а також чотири книжки есеїстики «Парк культури та відпочинку імені Ґертруди Стайн» (Критика, 2006) та «Котилася торба» (Критика, 2011), «Околиці та пограниччя» (Yakaboo Publishing, 2019) та «Уздовж океану на ровері» (Yakaboo Publishing, 2020). Твори Махна перекладені на багато мов світу, його книги видані у Німеччині, Ізраїлі, Польщі, Румунії, Сербії, США. Його вірші та есеї були опубліковані англійською у виданнях «Absinthe», «Agni», «Consequences», «Post Road», «Poetry International» та інших. Дві збірки віршів «Нитка та інші нью-йоркські вірші» (Spuyten Duyvil, 2009) і «Зимові листи» (Spuyten Duyvil, 2011) видані в англійському перекладі. Лауреат Премії Фонду Лесі і Петра Ковалевих (2008), Міжнародної сербської поетичної премії «Повельє Мораве» (2013), «Книжка року ВВС» (2015), а також Міжнародної українсько-єврейської літературної премії «Зустріч» (2020). Нині проживає з сім’єю в Нью-Йорку.

Аскольд Мельничук – письменник, в доробку якого є романи, есеї, вірші, мемуари та переклади. Зокрема, він написав романи «Що сказано», «Посол мертвих», «Дім вдів», «Витяг з таємного посібника Смедлі зі світової літератури». Його твори перекладені німецькою, польською, російською та українською. Чинуа Ачебе охарактеризував твір «Що сказано», який увійшов до списку знакових за версією «The New York Times», як “дивовижний роман і чергове свідчення того, що роман не помер там, де він може … виконати важливу роботу“. Видання «The LA Times» вніс його другий роман «Посол мертвих» до списку найкращих книг року, підкресливши, що «Мельничук … приніс величну традицію російської літератури на американську землю неначе трансплантат, що є витвором мистецтва». Книжковий список Американської асоціації бібліотек  назвав «Дім вдів» однією з визначних книг і вибором редакції 2008 року. Про цей роман американське видання «Kirkus» зазначило: “Несамовита оповідь Мельничука дещо нагадує шалену й приголомшливу силу шедевру Д.Г. Лоуренса «Закохані жінки» ”. Збірка оповідань Мельничука «Чоловік, який не скорився» з’явиться у 2021 у видавництві «Grand Iota» (Великобританія).

Олександр Мотиль – письменник, художник, професор. Номінований на премію «Pushcart Prize» у 2008 та 2013 роках. Автор десяти романів: «Лукавий отець», «Хто вбив Андрія Варголу», «Легковажність», «Єврей який був українцем», «Моя Орхідія», «Солодкий сніг», «Фолл-Рівер», «Вовочка», «Ардор» і «Остання битва Пітуна». «Точки зникнення» – його перша збірка віршів. Друга поетична збірка «Переживання» запланована на 2021 рік. Його художні роботи були показані на персональних та в складі колективних виставок у Нью-Йорку, Філадельфії, Уестпорті, Торонто, а також входять до постійної колекції Українського музею в Нью-Йорку та Українського культурного центру у Вінніпезі. Викладає політологію в університеті Ратґерса у Ньюарку, автор семи наукових книг і низки статей.

Дзвіня Орловська – лауреатка премії «Pushcart Prize», поетеса, перекладачка, засновниця і головна редакторка видання «Four Way Books». Авторка шістьох поетичних збірок виданих «Carnegie Mellon University Press», зокрема останньої збірки «Поганий урожай», названої варточитом Массачусетською книжковою  премією 2019 року в номінації «Поезія». Лауреатка Книжкової премії імені Шейли Моттон і стипендіатка Національного фонду мистецтв  з художнього перекладу. Збірка вибраних віршів Наталки Білоцерківець «Ексцентричні дні надії і смутку» у співперекладі Орловської та Елі Кінселли вийде у видавництві «Lost Horse Press» восени 2021 року. Поетеса-кураторка в рамках програми літературної творчості для магістрів «The Solstice Low-Residency MFA in Creative Writing Program» Пайн-Мейнорського коледжу, редакторка поезії літературного журналу «Solstice», а також засновниця і керівниця читацького та музичного циклу «Night Riffs» в журналі «Solstice». Більше інформації на її сайті: www.dzviniaorlowsky.com 

Ірен Забитко – авторка роману «Невмите небо», який розповідає про Чорнобиль і самоселів. Ця книга названа “видатним відкриттям нового автора від «Barnes & Noble»“ та відкриттям Асоціації книготорговців Нової Англії, а також увійшла до добірки книжок «Book Sense ’76». Електронна версія книжки посіла перше місце на Amazon.com і потрапила до списку електронних бестселерів від «The New York Times». Авторка збірки малої прози «Коли Люба залишить дім», заснованої на житті української спільноти в Чикаго. Одне з оповідань, «Зобов’язання», отримало нагороду «PEN Syndicated Fiction Award» і звучало у програмі «Звуки письма» на Національному громадському радіо США (NPR). Також у 2004 році збірка ввійшла до списку найкращих книжок для підлітків за версією Публічної бібліотеки в Нью-Йорку. В Україні в рамках програми імені Фулбрайта для свого нового роману Ірен досліджувала улюблені місця письменника XIX-го століття Миколи Гоголя в Україні. Більше інформації на її сайті: www.irenezabytko.com

Андрій Курков – український письменник, твори якого написані російською та українською мовами. Автор понад 20 романів і 10 книг для дітей. Його праці перекладені на 37 мов світу, зокрема на англійську, японську, французьку, китайську, шведську, іврит. Андрій Курков часто проводить творчі зустрічі в Україні та закордоном, читає лекції з української сучасної літератури та соціокультурного життя України. Президент Українського ПЕН.

Поліна Садовська – програмна директорка напрямку «Євразія» в Американському ПЕН. Долучилася до команди Американського ПЕН у 2016 році. До цього Садовська працювала в неурядовій організації із захисту прав корінних народів у Перу «Habitat Pro Association». Приїхала до Нью-Йорку з Парижу, де вона співпрацювала з Підрозділом ЮНЕСКО зі свободи вираження поглядів і розвитку медіа. Організовувала різноманітні міжнародні та всесвітні форуми, керувала проєктом, спрямованим на розширення прав і можливостей місцевих громад в Африці за допомогою радіо- і цифрових технологій. Раніше вона була радіокореспонденткою та менеджеркою з маркетингу й комунікацій у великому банку на своїй батьківщини, в Росії. З 2019 року членкиня Ради Міжнародної асоціації із захисту свободи слова (IFEX) та Наглядової ради Стипендійного фонду пам’яті Йосипа Бродського. Вона вільно володіє російською, французькою та англійською, вивчала маркетинг в аспірантурі в Ґренобльській бізнес школі і журналістику в Південно-Уральському державному університеті.

***

Український ПЕН – культурна і правозахисна громадська організація, що об’єднує українських інтелектуалів – письменників, журналістів, науковців, видавців, перекладачів, правозахисників, культурних менеджерів. Налічує 136 членів і є одним із 146 національних центрів Міжнародного ПЕН. Є співзасновником Премій імені Василя Стуса, імені Юрія Шевельова, імені Георгія Ґонґадзе, а також Drahomán Prize.

Американський ПЕН – найбільший з понад 100 осередків, які складають світову мережу ПЕН. Американський ПЕН був заснований у 1922 році, а нині це загальнонаціональна спільнота, яка об’єднує понад 7500 романістів, журналістів, документалістів, редакторів, поетів, есеїстів, драматургів, видавців, перекладачів, літературних агентів та інших майстрів пера, а також відданих читачів і прихильників, які разом реалізовують місію Американського ПЕН. Американський ПЕН перебуває на стику літератури та прав людини, сприяючи захисту свободи слова в США та інших країнах світу.