Drahomán Prize

• перекладацьку майстерність
• внесок у промоцію української літератури у світі

1. Номінувати перекладачів на здобуття Премії можуть іноземні культурні та академічні інституції, дипломатичні установи, видавництва, творчі об’єднання та члени Капітули.

2. На Премію можна номінувати перекладачів, у доробку яких щонайменше один перекладений і опублікований художній чи документальний твір з української мови. До художніх і документальних творів ми відносимо прозові, поетичні, драматичні та нон-фікшн- видання (есеїстику, репортажі, інтерв’ю, біографії, мемуари тощо).

3. Книжка, з якою номінується перекладач, має бути опублікована в іноземному видавництві протягом двох останніх років, а також не суперечити цінностям і принципам організацій-засновниць. Можлива номінація тандему перекладачів, якщо вони разом працювали над перекладом одного тексту. На здобуття Премії не можуть бути номіновані антології, укладені з автономних перекладів різних перекладачів.

4. Лауреати Премії не номінуються на неї повторно.

5. Книжка, з якою номінується перекладач, не може бути зголошена на здобуття Премії повторно.

6. Зголошення включає в себе:
   – заповнену електронну аплікаційну форму;
   – електронний і паперовий примірники номінованої книжки українською мовою та мовою перекладу. Паперовий примірник слід надіслати на адресу: Український осередок Міжнародного ПЕН-клубу, вул. Лукʼянівська, 14а, оф. 1, Київ 04085, Україна; електронний – на drahoman.prize@gmail.com.

2025 року зголошення прийматимуться з 18 вересня до 5 грудня.

Короткий список та лауреата Премії визначає Капітула, яка складається з 9 членів та членкинь. До її складу входять авторитетні письменники, перекладачі, мово- та літературознавці, культурні менеджери. Незалежно від року до складу Капітули входять генеральний директор Українського інституту, президент Українського ПЕН, директор Українського інституту книги та лауреат попереднього року. Склад Капітули щороку затверджується організаціями-засновницями.

Запрошені члени Капітули можуть перебувати в її складі не більше 3 років поспіль. Члени Капітули мають право залучати експертів (перекладачів, мово- та літературознавців, дипломатів тощо) для консультацій щодо поданих зголошень.

Капітула Премії 2024 року:

• Володимир Єрмоленко, письменник, журналіст, філософ, президент Українського ПЕН
• Володимир Шейко, генеральний директор Українського інституту
• Олександра Коваль, директорка Українського інституту книги
• Ярослава Стріха, перекладачка, літературознавиця
• Алла Татаренко, перекладачка, професорка ЛНУ ім. Івана Франка
• Рорі Фіннін, голова програми Українських студій у Кембриджському університеті
• Ірина Забіяка, перекладачка
• Софія Онуфрів, перекладачка, менеджерка культурних проєктів

• Ееро Балк, перекладач, лауреат премії Drahomán Prize 2024 року

Лауреат Премії обирається в три етапи:

1. На першому етапі формується довгий список претендентів, що оголошується не пізніше 10 грудня.
2. На другому етапі члени Капітули голосують за короткий список Премії, що оприлюднюється не пізніше 15 березня.
3. На третьому етапі члени Капітули методом анонімного голосування обирають лауреата Премії.

Капітула може ухвалити рішення про присудження Спеціальної відзнаки одному з перекладачів, які увійшли до довгого списку. Грошова винагорода за спеціальну відзнаку не передбачена.

Ім’я лауреата Премії оголошується щороку під час урочистої церемонії в Києві, яка відбувається у квітні. До участі у церемонії запрошуються три фіналісти Премії.

Лауреат Премії отримує статуетку, виготовлену художницею Анною Звягінцевою, грошову винагороду в розмірі 3 000 Євро (з урахуванням податків), а також додаткові можливості для роботи та промоції своєї творчості від Українського інституту та Українського інституту книги (участь у перекладацьких резиденціях, закордонних ярмарках та фестивалях). 

У разі перемоги перекладу, здійсненого тандемом перекладачів, грошова винагорода ділиться між ними порівну. 

Юрій Прохасько, перекладач, член Капітули Премії:

"Маємо в парадигмі української культури неймовірно сприятливу збіжність, з якої береться виняткова семантична додана вартість, що нею було б просто гріх не скористатися. Етимологічна спорідненість поняття "драгоман" яко "перекладач, тлумач і товмач, посередник, (культурний) дипломат, умілець і прислужник розуміння і порозуміння" – і прізвища однієї з чільних постатей в каноні української історії ідей – Михайла Драгоманова.

Те, що ця нагорода не присвячена суто Драгоманову і не освячена безпосередньо його іменем, не перебуває під його покровом і покровительством, – цілком очевидно. Втім, очевидно також: та обставина, що Михайло Драгоманов є власне уособленням переконання і практики перекладати Україну світові, а світ – Україні, залучати, долучати Україну до світу, а світ – до України, конґеніально коннотує з основною ідеєю та патосом цієї нагороди, дуже вдячно посилює багатство, мерехтіння цих значень.

Добре, якщо обізнаний сучасник зможе відчитати всі ці сенси одразу. Але й цілком достатньо, коли до нього промовлятиме з цієї назви бодай один: йдеться про перекладачів. Тим паче, що поняття dragoman має обіг і одразу відчитується в багатьох світових мовах. Написання назви цієї міжнародної нагороди в латинській транслітерації через придихове h лише додатково підкреслює її українське походження".

• 2020 – Клаудія Дате (Claudia Dathe), Німеччина
• 2021 – Богдан Задура (Bohdan Zadura), Польща
• 2022 – Ірина Дмитришин (Iryna Dmytrychyn), Франція
• 2023 – Катажина Котинська (Katarzyna Kotyńska), Польща
• 2024 – Ееро Балк (Eero Balk), Фінляндія